Сталися дві ганебні історії. Судову систему потрібно докорінно змінити

Побудова незалежних і справедливих інституцій, наповнених чесними і професійними людьми - наша ключова задача

На днях сталися аж дві ганебні "судові" історії:

1. відновлення найбільш одіозної судді Майдану Оксани Царевич на посаді "новим" Верховним Судом;

2. відмова в продовженні строків розслідування "плівок Вовка" суддею Вищого антикорупційного суду Андрієм Біцюком.

Як так?

Коротка відповідь: в нас дуже і дуже погана судова система, і щоб такого більше не ставалося, її потрібно докорінно змінити.

Довша відповідь така.

Рішення приймають судді - і в одному, і в другому процесах, які відбувалися. В принципі усі судові рішення в усьому світі завжди приймають судді, які є живими людьми.

Те, яке рішення буде прийнято, залежить від декількох факторів, які прямо на цих людей і їхні судження впливають.

У цивілізованих країнах, де судді здебільшого компетентні, доброчесні і незалежні, цими факторами є переважно: положення закону; аргументи сторін і докази; власне переконання судді про справделивість.

У нас же до цих трьох елементів додається ще цілий коктейль з незаконних впливів, які переважно мають вигляд: хабарів; дзвінків з Офісу президента чи інших "високих кабінетів".

Чому в нас працює і одне і інше, а в Швеції чи, приміром, в Англії ні?

Дві причини:

1. І в Швеції, і в Англії, і в інших цивілізованих країнах є інституції, які роблять корупцію (що включає в себе і хабарництво, і "телефонне право") дуже болючою для обох сторін. Якщо ти взяв/дав хабар в такій країні - ти майже гарантовано отримаєш не тільки звільнення з посади, а й тюремний строк. Саме тому таким там ніхто не займається.

В цивілізованих країнах є інституції, які роблять корупцію дуже болючою для обох сторін

І саме тому там виховалися відповідні традиції.

2. У цивілізованих країнах судова система наповнена суддями, яких дуже ретельно вибирають і дуже ретельно оцінюють - чи вони знають і вміють застосовувати закон, чи бездоганна їхня репутація, чи схильні вони до корупційних дій, чи, навпаки, здатні протистояти тиску.

Цим теж займаються відповідні інституції, "судові ради" - туди входять авторитетні юристи (в тому числі найбільш авторитетні судді), професори права, фахівці з HR, журналісти, правозахисники - тобто ті, хто здатні всебічно оцінити чи цей майбутній суддя відповідає посаді, чи краще взяти того іншого (або ту іншу). Ці ж судові ради притягають до відповідальності і звільняють суддів, якщо ті порушують закон, або, навпаки, захищають їх, якщо на них тиснуть.

Тепер давайте подивимося як це працює в нас.

1. Інституціями, які забезпечують невідворотність покарання за корупцію, є система органів правопорядку. Частково вони в нас побудовані, а частково - ще ні. Дуже яскраво це видно на прикладі "плівок Вовка". НАБУ провело чудову спецоперацію і робить усе можливе, щоб привести фігурантів до суду. А генпрокурорка Венедіктова заявляє буквально, що "не може приволокти їх до суду за руку".

Це є не тільки абсолютною неправдою (бо саме Венедіктова не надає дозвіл на затримання і тримання під вартою Вовка і Ко, про що НАБУ неодноразово до неї зверталося). Це, крім цього, є сигналом для всіх суддів-корупціонерів: "робіть що хочете, головне виконуйте наші вказівки, і тоді ми ніколи вас не дамо посадити".

Незаконний вплив не тільки не карається, а культивується, а суддів, які йому піддаються, цементують на посадах

В результаті незаконний вплив не тільки не карається, а культивується, а суддів, які йому піддаються, цементують на посадах.

2. Інституціями, які мають відбирати найкращих суддів і карати найгірших, а також захищати суддів від впливу, є Вища кваліфкомісія суддів і Вища рада правосуддя. Тільки от проблема - одна (ВККС) не працює з 2019 року (бо стару розігнали законом, а нову не вибрали), а друга (ВРП) сама наповнена корупціонерами і недоброчечними суддями.

Саме ВРП внесла подання про призначення всіх трьох суддів ВС, які поновили Царевич. Двоє з них (Пасічник і Юрченко) не відповідали критерію доброчесності (забороняли мирні зібрання, покривали суддів Майдану тощо). Але офіційні висновки про це корумпована і нереформована Вища рада правосуддя проігнорувала.

Як наслідок - одні недоброчесні судді (ВС), яких вибрали інші недоброчесні судді (ВРП), поновили третю недоброчесну суддю (Царевич).

Та сама ВРП розглядала на днях дисциплінарну скаргу на суддю ВАКС Біцюка за скаргою адвокатів Павла Вовка, причому в той самий час як він розглядав подовження строків розслідування у справі плівок того самого Вовка. І ВРП цим недвозначно натякла, що якщо рішення буде не таке як подобається Павлу Вовку, то на Біцюка може чекати дещо серйозніше, ніж попередження.

Біцюк ухвалив не продовжувати строки слідства, бо якась примарна справедливість - вона десь там. А крісло хитається під тобою прям тут

Як наслідок - Біцюк ухвалив не продовжувати строки слідства, бо якась примарна справедливість - вона десь там. А крісло хитається під тобою прям тут.

Ця ж сама ВРП роками "відмазує" суддів Майдану і інших недоброчесних суддів, а незалежних суддів, навпаки, з усіх сил "кошмарить". Тобто не тільки не виконує свою функцію, а виконує прямо протилежну на догоду недоброчесним політикам і оліграхам, яким вигідно тримати судову систему під контролем.

Так от, що ми маємо в сухому залишку.

Коли з одного боку в тебе чемодани з грішми, за які ніхто не карає (тільки відповідай на дзвінки і виконуй що кажуть), а з другого - дамоклів меч дисциплінарної відповідальності, який тримають босяки і урки, досить складно за цим усім розгледіти закон і справедливість.

Саме тому наші судді ухвалюють такі рішення.

І саме тому побудова незалежних і справедливих інституцій, наповнених чесними і професійними людьми (в випадку судової влади в першу чергу перезавантаження Вищої ради правосуддя і оновлення судів) - це наша ключова задача.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі