Санкції проти "112 Україна", Zik, NewsОne. Юридичний бік питання

Якщо в суді не буде представлено переконливих аргументів, то санкції доведеться скасувати й платити відшкодування з коштів платників податків. Якщо є докази державної зради, то санкції будуть збережені

2 лютого президент підписав указ № 43/2021, яким ввели санкції проти восьми юридичних осіб і громадянина України Тараса Козака. Юридичні особи, які згадані в указі, – засновники телекомпаній "112 Україна", Zik, NewsОne. Кінцевим бенефіціаром усіх компаній значиться Тарас Козак.

Указ президента базується на рішенні Ради нацбезпеки й оборони, яке, у свою чергу, відсилає нас до постанови Верховної Ради "Про схвалення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" від 4 жовтня 2018 року.

Деталь: у додатку до згаданої постанови тільки сім юридичних осіб, щодо яких запропоновано ввести санкції. Рішенням РНБО до переліку додано "Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРК Нові комунікації"", яке є засновником телеканалу Zik. З часу, коли було ухвалено постанову, телеканал Zik перейшов у власність Тараса Козака.

Важливим є юридичний бік питання. Постанова Верховної Ради і указ президента базуються на законі України "Про санкції" від 14 серпня 2014 року.

Звернімось до закону. П.2 ст.1 передбачає вичерпний перелік суб'єктів, щодо яких можуть бути запроваджені санкції. Зокрема законом передбачено: "Санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб'єктів, які здійснюють терористичну діяльність".

Відтак виникає питання: як санкції можуть бути запровадженні щодо українських юридичних осіб, кінцевий бенефіціар яких – громадянин України?

Відповідь очевидна: санкції можливі лише в тому випадку, якщо юридична особа, згідно п.2 ст.1, "знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента".

Питання: у разі судового розгляду представники президента зможуть довести, що згадані в указі юридичні особи та громадянин України Тарас Козак "знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента"?

Я не знаю відповіді на це запитання. А президент знає відповідь?

Імовірність судового розгляду дуже висока. Якщо в суді не буде представлено переконливих аргументів, відповідно до яких буде доведено, що юридичні особи й громадянин Козак, щодо яких запроваджено санкції, "знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента", то санкції доведеться скасувати й платити відшкодування з коштів платників податків.

Але й інший цікавий аспект: що розуміти під формулюванням "знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента"? Формулювання невизначене. Однак є підстави розуміти під ним – шантаж, підкуп чи державну зраду з інших міркувань.

Таким чином, питання зводиться до наступного: чи спроможна прокуратура довести, що громадянин Тарас Козак "знаходиться під контролем", тобто є державним зрадником і працює на РФ?

Пані Венедіктова знає відповідь на це питання? А пан президент?

Відповідно: якщо є докази державної зради, то санкції будуть збережені; поготів – громадянин Козак має постати перед судом за державну зраду.

Але якщо таких доказів немає?..

Одне слово, 2 лютого – це початок історії, яка неодмінно матиме цікаве продовження.

Оригінал