Українці досі не вивчили урок, що "порішати через свого" – це корупція

Відчуження від влади – українська хвороба

Глибокий та застарілий комплекс відчуження від влади - це дуже дошкульна українська хвороба.

Зеленський допоміг багатьом українцям це відчуження здолати.

Так, ненадовго. Так, ілюзорно.

Але головне, що це було зроблено саме в той традиційний та примітивний спосіб, в який українці століттями локально, кожен собі, час від часу долали своє відчуження від влади.

Саме тому ця технологія так добре "зайшла" на виборах.

А способів таких українці мають два.

Перший: представника влади можна підкупити. Але це дорого.

Другий і кращий спосіб: прилаштувати у владу "свою людину".

Ну тобто реально свою. З найближчого соціального кола. Кума. Свата. Свояка.

Когось із тих, з ким бачишся кожен день. Щоб потім, якщо що, можна було через нього "порішать".

А "Зеленський з телевізора" - він же свій в доску! Щовечора з нами. Практично член родини.

От всім миром його і проштовхнули.

Щоб він нам все швиденько "порішав". Кому війну, кому корупцію, кому зниження податків (ага).

При тому, що сама базова ідея - "порішати через свого" - носить глибоко корупційний характер.

Але цей урок наше суспільство досі не вивчило.

Тож для початку хоча б назвімо речі своїми іменами.

Оригінал