Порошенко програв, а Зеленський провалився. Приймемо це або країну не зберегти
Уже давно треба забути, хто за кого голосував
У страшному сні уявляю собі, як на руїнах України зустрічаються двоє і недовірливо питають один одного:
- А ти за кого голосував?
- А за кого ти?
Якщо ми хочемо зберегти країну, вже давно треба забути, хто за кого голосував.
Ті, хто голосував за Порошенка, продовжуючи ганьбити тих, хто голосував за Зеленського, тільки заважають їм усвідомити реальність, бо породжують спротив і наполягання на своєму. Водночас ті, хто голосував за Порошенка, не хочуть визнати той факт, що він досяг електоральної стелі.
Ті, хто голосував за Зеленського і розчарувався, продовжуючи робити вигляд, що нічого особливого в країні не відбувається, лише посилюють лють всіх тих, хто визнає реальність. Не визнаючи власних помилок, вони приймають на себе частину відповідальності за те, що буде далі.
Є широко відома модель стадій прийняття реальності Елізабет Кюблер-Росс:
1. Заперечення.
2. Гнів.
3. Торг.
4. Депресія.
5. Прийняття.
Ця модель, як виявляється, чудово підходить до аналізу поведінки українських виборців.
Наприклад, є факт: Петро Порошенко програв вибори у 2019 році. Я тоді голосував й агітував за нього, і мені знадобилося не менше цілого місяця, щоб прийняти нову реальність. Але нині з того часу вже минуло 15 місяців, а значна частина виборців Порошенка все ще не дісталася стадії прийняття цього факту. Хтось застряг на стадії гніву (ви можете це легко побачити по їхніх висловлюваннях), хтось на стадії торгу (відмовляючись бачити дані, що свідчать: якби наступні вибори були сьогодні, результат був би той самий), хтось на стадії депресії. Але ж діяти можна лише зі стадії прийняття!
Якби наступні вибори були сьогодні, результат був би той самий
Так само є факт, що Володимир Зеленський не досяг за рік нічого з обіцяного, - факт, який не приймають його виборці. Правда, цей факт як доконаний є набагато більш свіжим - наприклад, вважається, що про досягнення політика можна судити за підсумками першого року. Тому і картина тут інша: переважна більшість поки що знаходиться на стадії заперечення. Але є й чимало людей на стадіях гніву, торгу та депресії. Важливо, щоб ті з них, хто дістався стадії прийняття, були прийняті протилежним табором як потенційні союзники у спільній боротьбі за майбутнє.
Як спілкуватися з людьми на різних стадіях:
1. На стадії заперечення - надавати беземоційну інформацію. Показати прихильникам Порошенка статистику і соціологію. Показати колишнім прихильникам Зеленського об'єктивні показники, наприклад, економічні. Не дражнити, не глузувати і не чіплятися.
2. На стадії гніву - м'яко підтримувати (ну або забанити, якщо нема сил терпіти). Але не глузувати і не сперечатися на високих тонах, не переходити на особистості.
3. На стадії торгу - обговорити наслідки того, що сталося, та заперечення. На цій стадії можлива емоційно незабарвлена дискусія щодо фактів.
4. На стадії депресії - знов-таки, м'яко підтримувати.
5. На стадії прийняття - привітати, не глузувати, не нагадувати про минуле, переключитися на розмову про майбутнє.
