Що добре для Китаю – в Україні підстава для революції

Українські методи в протидії коронавірусу – це як забрати в дитини телефон, коли з'являється загроза кіберцькування

Виходячи з орієнтації влади на китайський досвід, ми, найімовірніше, матимемо тривалість обмежувальних заходів через коронавірус щонайменше на два-три місяці.

Хоча не зрозуміло, чому ми маємо орієнтуватись на Китай. Бо за результатами – ми не маємо цілісної картини, що насправді відбувається у Піднебесній. По-перше, за рахунок державного контролю над ЗМІ у КНР, може відбуватись маніпуляція даними. А по-друге, поки що невідомо, як буде розвиватись ситуація, коли карантин в Китаї знімуть. Тобто, чи не призведе скасування обмежень до нового спалаху вірусу (бо по суті, він же ніде не дівся, його просто стримували).

В України і Китаю різні економічні можливості (ми не побудуємо нову лікарню за пару тижнів) та різна ментальність (кардинальна відмінність – український анархізм проти китайської гіперсубординації). І те, що добре для Китаю, в Україні – підстава для революції. Не будемо забувати, що у нас і традиційна недовіра до держави як інституту, здатного захистити українців у переломні часи.

Але влада настирливо пропонує "китайський шлях". Навіть не зважаючи на народні протести, які вже є – повне ігнорування заборони на громадські перевезення у масках в Києві, блокування залізниці у Фастові. Вчора взагалі радник міністра МВС заявив про потенційну можливість запровадження надзвичайного стану і навіть натякнув на те, що можливе запровадження продуктових карток.

Шлях тотальної заборони на все – це найпростіший метод. Причому не для того, щоб щось вирішити, а для того, щоб яскраво показати, що ти щось робиш. Батькам завжди простіше накричати на дитину коли вона не права, ніж пояснити як правильно діяти в певній ситуації. Сьогоднішні українські методи в протидії коронавірусу – це як забрати в дитини телефон, коли з'являється загроза кіберцькування. У батьків ніби психологічне задоволення, що вони врятували від проблеми. А дитина перебуває у ще більшому стресі від того, що в неї забрали телефон, ніж від самого кіберцькування. І завжди (наголошу – завжди) знаходить шляхи як повернутись в мережу. Так само і українець – завжди знайде шляхи, щоб обійти надмірно жорсткі рішення влади.

Що буде завтра, якщо ми лишимось на цьому шляху? Швидше за все, буде надзвичайний стан. По-перше, кількість хворих зростає, а це вимагає додаткових дій. А крім як закручування гайок пострадянська влада ні на що не здатна. Та і такий крок знайде підтримку серед людей – в паніці їм здається, що це буде найкраще рішення. По-друге, в умовах різкого збідніння населення будуть лише зростати асоціальні прояви. Простіше кажучи кримінальні правопорушення. Тому можна бути впевненим у тому, що підстави його запровадити знайдуться. Питання у тому, чи буде "відкат" від методів "поліцейської держави" назад після карантину.

Але влада має бути готовою і до "атвєтки". В умовах різкого погіршення умов проживання людей, так само різко зростає їх схильність до насильницьких проявів невдоволення. Від поодиноких (блокування шляхів сполучень) до системних – насильницької зміни системи влади в Україні.

Богдан Петренко, для Gazeta.ua