Вітчизняного виробника вирішили добити, щоб не мучився

Крюківський вагонобудівний завод хочуть виключити з переліку підприємств, які мають право ремонтувати пасажирські вагони

Я не знаю, як реагувати на інформацію, що представники української держави, а конкретно чиновники Укрзалізниці, в січні 2020 року на міжнародному форумі публічно пролобіювали виключення найбільшого профільного українського заводу з переліку підприємств, які мають право ремонтувати старі пасажирські вагони.

Але про це трохи пізніше. Спершу нагадаю, що в кінці грудня я вже писав про Крюківський вагонобудівний завод. Мене тоді вразила позиція Мінінфраструктури. Спочатку в 2019-му міністерство публічно заявило, що планує купити 10 нових поїздів для Інтерсіті+. А восени їх пресслужба оголосила, що планують продовжувати співробітництво з корейською компанією Hyundai Rotem та модернізувати (закуповувати!) рухомий склад за їх допомоги. І додала, що саме з ними міністр вже веде переговори!

Тільки ось з нашими вагонобудівниками з питань цієї закупівлі ніхто не спілкувався, що в 2019, що цьогоріч! І це при тому, що вироблений КВБЗ електропоїзд "Тарпан" не просто конкурентноздатний, а кращий за корейський аналог HRCS2:

- показник відмов (на один поїзд на 1000 км пробігу) у "Тарпана" - 1,6, а у HRCS2 - 2,04.

- вартість обслуговування і ремонту на 1000 км у "Тарпана" $1904 а у HRCS2 - $3702!

- ціна у корейців - $30 млн за поїзд, у КВРЗ - $22 млн! При локалізації в 65% (імпортні там тільки двигуни, решта все наше)!

І що? Міністр Владислав Криклій тоді розповів мені, що я несправедливий. Аргументував це тим, що УЗ закупила раніше у КВБЗ поїзда для Бориспільського експреса. Хоч це взагалі до озвученого вище не відноситься. А на пряме запитання, чому ведуть переговори тільки з корейською стороною і де ж рівні правила гри, відповів, що він взагалі не може приймати ніяких рішень. УЗ - самостійний господарюючий об'єкт, а це все - медійна атака на нього і УЗ!

Ну добре. Питання з абсолютно законною вимогою українського вагонобудівного підприємства провести відкритий і чесний тендер з однаковими для всіх постачальників вимогами зависло в повітрі. Але сьогодні я дізнався, що у КВБЗ з'явилася ще одна проблема, про яку я написав на початку. Так може призначити УЗ інвестнянею для цього заводу? Інвестицій там досить! Але тільки чи буде няня найбільшого в галузі підприємства, на якому працюють більше 7500 осіб, яке має річний оборот понад 4 млрд гривень і платить до держбюджету сотні мільйонів податків, економічно душити своє дитя? За що? Мабуть, щоб менше бідкалося і не просило чесного тендеру, де вони без найменших преференцій можуть спокійно обійти корейців.

І ось на засіданні 21-23 січня міжнародної експертної групи, де беруть участь уповноважені представники всіх залізниць колії 1520 мм (а це Айзербайджан, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія, Таджикистан, Узбекистан, Україна, Латвія і Естонія) делегація АТ "Укрзалізниця" внесла до порядку денного питання "Розгляд пропозиції УЗ про можливість виключення КВБЗ з Переліку підприємств, яким надано право проведення капітально-відновлювальних ремонтів з метою продовження служби пасажирських вагонів".

Може, вже десь прийняли указ або постанову, що Україні своя економіка і промисловість не потрібні? А ми не помітили? Або відмова від свого виробництва - це нова стратегія економічного розвитку?

КВБЗ пише, посилаючись на слова керівника української делегації на цьому засіданні - директора департаменту пасажирських перевезень УЗ Олександра Красноштана, що причина такого звернення від УЗ в тому, що КВБЗ з березня 2019 по січень 2020 не виробляв пасажирських вагонів. Але а як він міг їх виробляти, якщо останній тендер УЗ проводила в травні 2018-го?

Додам тільки, що потрапити до Переліку підприємств з правом капітально-відновлювальних ремонтів Крюківському заводу було свого часу вкрай непросто, а ніяких порушень при виконанні КВР у них не було через відсутність замовлення від УЗ. Крім того міжнародна експертна група була здивована заявою Укрзалізниці, тому що процедура виключення підприємств з цього Переліку не передбачена! Тому інформацію від УЗ "взяли до відома", але рішення поки не прийняли.

Але залишається два питання:

- кому це вигідно і навіщо було таке робити з найбільшим вітчизняним підприємством?

- як тепер це виправити?

Керівництво КВБЗ вважає, що зробили це було в помсту за те, що в 2019 році завод через невиконання зобов'язань за контрактами 2018-го змушений був подати на УЗ позов до госпсуду Києва про стягнення заборгованості в 1,4 млрд грн і виграв справу. Через що нажив собі ворога в особі директора з пасажирських перевезень Олександра Толкачова, який і дав команду Красноштанову підготувати відповідний лист на адресу міжнародної комісії з пасажирського господарства. Крім того, не виключений варіант банального усунення конкурента на ринку проведення подібних ремонтів. Адже тільки в Україні ремонту потребують понад 500 пасажирських вагонів, в Казахстані - 300. А капремонт кожного з них - це близько 11 млн грн.

В результаті КВБЗ криком кричить і просить, щоб в березні на наступному засіданні Ради щодо залізниць країн Співдружності, яке відбудеться в Баку, Укрзалізниця відкликала своє клопотання. Але поки, як говорить глава наглядової ради ПАТ "КВБЗ" Володимир Приходько, вони відмовилися це робити.

Крюківський вагонобудівний завод і "Текстиль-Контакт" працюють в дуже різних галузях. Вони не купує у нас ні тканини, ні нитки, ні спецодяг. Але випадково дізнавшись в грудні про їхні проблеми, вирішив озвучити цю історію. Адже завтра щось схоже може статися з будь-яким українським виробником, включаючи мою групу. І може так статися, що вже не буде кому виступити на захист.

Оригінал