У Росії відкрили ящик Пандори. Закрити його вже не вийде

Найголовніша помилка, яку може зараз зробити російський опозиціонер - та навіть не опозиціонер, а просто людина з європейськими поглядами, та навіть не європейськими, а бодай банально здатна до когнітивного сприйняття інформації - це сидіти і чекати, коли все вирішиться.

Сподіватися, що кримнашівський морок мине, війну закінчать, Донбас віддадуть, з Сирії війська виведуть, Конституцію знову змінять, скажений принтер перетворять бодай у відносно адекватний парламент, фсбшників заженуть назад за рамки, самі ж рамки в метро знімуть і система повернеться в стан часів доброго дідуся Єльцина, зі свободою і нехай кривою, косою, але демократією.

Адже кожній розумній людині очевидно ж, що сьогоднішній день - це психічне відхилення в житті Росії. Це ненормальний стан суспільства. І якщо росіяни будуть писати про це в Facebook і голосно кричати "сатрапи!" - то хтось - хто? - їх почує, прийде, прочитає, злякається - так, дійсно там всі з глузду з'їхали, дійсно, сатрапи - і все виправить назад.

Хто цей великий, хороший, сильний і добрий чарівник може бути, абсолютно незрозуміло - неземна, що перевершила нас у розвитку, цивілізація, яка спуститься в блакитному вертольоті? - це з області ірраціональних дитячих очікувань, коли ти знаєш, що правий, але сам зі своїми кривдниками нічого вчинити не можеш, і тоді треба все пояснити дорослим, і вони все зрозуміють і виправлять - але надія на це незнищенна.

Друзі мої. Зрозумійте, нарешті, головне. Все, що відбувається сьогодні в Росії і з Росією - це не тимчасове повернення. Не ексцеси виконавців. Не омана. І не помилка. Це - нова, цілеспрямована політика нової держави. Нового Рейху, на який перетворюється Росія. Світ змінився. І таким, яким він був раніше - він вже не буде. Усе. Забули. Проїхали. Та, правильна в нашій уяві, реальність - залишилася в минулому. Починається інша. Нова. І ніхто не прийде і нічого вже не виправить. Дорослі люди вже прийшли і все переробили. Тільки вони були не добрі, а злі.

Справа "Сети" - справа вже зовсім сталінського порядку. У всьому. Від шаламовських термінів - Варлам Тихонович відсидів саме вісімнадцять - до обвинувачених - студентів-анархістів, середній вік яких 23-24 роки - тортур і самого звинувачення. За розмови. Просто за розмови. Там більше взагалі нічого не було. Справа сфальсифікована повністю. Організація підставна. Факт тортур доведено.

Вісімнадцять років таборів у такому віці - це кінець. Це повністю знищене життя. Це фактично розтягнута смерть. Про те, що з цими усміхненими молодими людьми буде через шість-сім років і в що вони перетворяться, через шість-сім, а тим більше вісімнадцять років, писати вже ніхто не буде. Як уже одиниці пишуть зараз про Сергія Мохнаткіна, який лежить в тюремній лікарні зі зламаним хребтом і дірою в спині - моторошні світлини, здавалося б, немислимі в ХХІ столітті - і це ніяк вже не виправити.

Вісімнадцять років - це кінець. Це сів у двадцять чотири - вийшов в сорок два. Це повністю знищене життя. Батьки або люди похилого віку, або вже померли. Житла немає. Сім'ї немає. Дітей немає. Грошей немає. Здоров'я немає. Зубів немає. Нирок немає. Волосся немає. Професії немає. Освіти немає. Всі твої навички абсолютно неприйнятні. Уміння заварювати чифір, уникати шмону і шити рукавиці на волі абсолютно не потрібно, а більше ти нічого не вмієш. І вже не навчишся. Вже нічого не накопичити. Не завести. Не народити. Не прожити. Ті, хто сів 18 років тому, не знають, що таке смартфон і планшет. Мені зараз сорок два, і я абсолютно не можу уявити, коли б я зараз був повністю один, жебрак, зі знищеним здоров'ям, відсталим від світу на двадцять років життя.

Сьомого лютого 1952 року в Москві почався судовий процес. Були заарештовані 16 осіб вісімнадцяти-дев'ятнадцятирічних юнаків і дівчат, які ще школярами ходили в літературний гурток в районному палаці піонерів, там познайомилися, посварилися з педагогом, яка на них потім в результаті і донесла, пішли, гримнувши дверима, організували свій власний літературний гурток вдома у Бориса Слуцького, навмання прочитали там один з томів Леніна, зрозуміли, що той Ленін, якого їм викладають в школі, і той, який в першоджерелах - різні речі - і назвали свої подальші літературні посиденьки "Союзом боротьби за справу революції". Їх звинуватили в зраді Батьківщині, створенні терористичної організації, підготовці вбивства Маленкова. Бориса Слуцького розстріляли. Євгенія Гуревича розстріляли. Владилена Фурмана розстріляли. Двом було дев'ятнадцять років, одному - двадцять. Ще десятьом дали 25 років, трьом - десять. Доведіть мені, що це справи не одного порядку.

Як і півтора року сидить в СІЗО Антоніна Зіміна, яка виклала фотографії зі свого ж власного весілля в інтернет, а на них виявився співробітник ФСБ, і якій тепер інкримінують державну зраду і двадцять років таборів. Так, безумовно, якщо ти п'єш зі злодіями, бійся за свій гаманець. А якщо п'єш з фсбшниками, бійся за свою свободу. Але суті це не змінює.

А суть в тому, що все це пекло - це не помилка. Не збій системи. Не дурість, не крутійство і не дуболомство унтерів Пришибєєвих. Це - її новий напрям. Квантовий стрибок стався, і вона перейшла в новий енергетичний стан. Тепер буде так.

Росіяни можуть скільки завгодно писати на паркані Варшавського гетто "Сатрапи!", "Фашисти!" і "Сволота!" - але якщо при цьому вони продовжують вести минулий спосіб життя і чекати, що з неба спуститься інопланетянин в блакитному вертольоті і "стіни впадуть", то ви - наївний ідіот.

Навіть в минулій каденції скаженого принтера все ж складно було уявити, що в ньому буде партія Прилєпіна-Чичеріної-Охлобистіна з відверто вже загарбницькими імперськими гаслами і розмовами про те, що вбивати людей - це нормально. Кожна нова каденція - гірша за попередню. Це закон руйнації суспільства. Не зруйнується воно. Сатрапів ніхто не покарає. Свободу росіянам ніхто не поверне. Тепер - їх влада.

І життя росіян, і як мінімум свобода перебувають в прямій залежності зі швидкістю усвідомлення того, що світ змінився. Чим швидше ви це зрозумієте, і чим швидше почнете вибудовувати стратегії свого подальшого існування саме з цього розуміння, а не з сидіння і очікування, коли все стане так само, як і було — тим більше у вас буде шанс залишитися живим і на волі.

Світопорядок, створений державами переможцями після 1945 року на підставі загального консенсусу націй про непорушність кордонів, верховенство права, неприпустимість геноциду, права націй і інших принципів ООН - закінчився в 2014 році. На його місце приходить новий світопорядок. У Росії він вже встановився міцно, ящик Пандори був відкритий саме в цій країні, і закрити його назад вже не вийде, а тепер його паростки починають прокльовується і в інших місцях планети. І цей світопорядок буде зовсім не таким травоїдним, як попередній.

Зрештою, так, безумовно, вкотре все знову закінчиться тим же, чим закінчувалося завжди. Нові країни-переможниці збудують новий світопорядок на основі нового консенсусу націй.

Але питання в тому, скільки життів буде знищено до цього, скільки доль зруйновано і скільки нових Богучанських ГЕС буде вистелено тілами нових політзеків. Завдання росіян - не потрапити в їх число. Тікайте, телепні.

Оригінал