Чи потрібне Ізраїлю "мирне врегулювання"?

США здаватимуть позицію за позицією. Україну здадуть у першу чергу

8 січні, після вильоту з аеропорту Тегерана, підрозділом протиповітряної оборони Ірану був збитий Боїнг 737 "Міжнародних авіаліній України". Загинули 176 осіб.

А тепер цитата з офіційного сайту: "Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Президентом Ісламської Республіки Іран Хасаном Рухані. Глава Української держави висловив співчуття у зв'язку із загибеллю громадян Ірану внаслідок катастрофи літака авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України" в Тегерані".

Я розчулений.

Такі факти. А тепер до суті справи.

Факти вказують на кричущий непрофесіоналізм підрозділів протиповітряної оборони Ірану. Бо щоб збити пасажирський літак, який, виконуючи плановий рейс, вилетів зі столичного аеропорту, треба мати абсолютно нульову компетентність.

Факти вказують на те, що іранські військові неспроможні розрізнити сигнали пасажирського лайнера й військового літака. А це означає, що система ППО Ірану не працює в штатному режимі. Уся система підготовки зводиться до навчань, які проводяться вряди-годи у відведених районах і лише по спеціальних цілях.

8 січня Іран завдавав ракетного удару по американських військових базах в Іракові. Система ППО була приведена в бойову готовність. Лайнер МАУ вилетів із аеропорту Тегерана, набрав висоту й потрапив у поле зору військових радарів. Командир ППО віддав наказ атакувати ціль.

Ця ситуація свідчить не лише про некомпетентність іранських військових, а й про організаційні проблеми. Зокрема про абсолютну відсутність координації дій між ракетним й авіаційним сегментами ППО Ірану; а також про відсутність координації між військовими та цивільними диспетчерами.

І ця країна погрожує США й марить знищенням Ізраїлю?!

І ця країна за будь-яку ціну прагне створити ядерну зброю?!

Лише уявіть собі безпекову ситуацію: Іран – країна, на чолі якої стоять релігійні фанатики, і яка дотепер відзначилася тільки організацією терористичних актів, – оволодіває ядерною зброєю!

Дональд Трамп уже виступив за повернення Ірану за стіл переговорів. Предмет переговорів – відмова Ірану від розробки ядерної зброї, допуск міжнародних спостерігачів і таке інше.

На думку Андрєя Піонтковського, яку він висловив 6 січня в інтерв'ю Марку Фейґіну, Іран нині володіє всіма потрібними технологіями, щоб отримати ядерну зброю найближчим часом. Від отримання ядерної Іран відділяє буквально два місяці.

Мені просто цікаво, скільки триватимуть переговори між США й Іраном? І наступне: Дональд Трамп розуміє, що Іран – це не та країна, з якою можна домовлятися?

Думаю, він цього не розуміє. Дональд Трамп має химерну схильність спілкуватись з усілякими фріками та маніяками, на кшталт Путіна чи Кіма. Тепер на черзі іранські фанатики.

Іран – тоталітарна країна. А це означає, що жодні домовленості з Тегераном неможливі. Навіть якщо представник Ірану поставить підпис під договором, то це ще не означає, що Тегеран не шукатиме обхідні шляхи для набуття ядерного статусу. І, жодного сумніву, беручи до уваги ступінь співробітництва Ірану з Росією та Китаєм, він ці шляхи знайде. І тоді сфера міжнародної безпеки перетвориться на суцільний кошмар, поряд із яким ядерне протистояння між СРСР і США здаватиметься різдвяною казкою.

Принципове розбалансування системи міжнародної безпеки відповідає інтересам Росії та Китаю. Перетворення Ірану на ядерний кошмар віддаляє США від стратегічного протистояння з Росією та Китаєм. На перше місце виходить Іран. А Росія та Китай перетворюються на фактори стримування. Під тиском Росії та Китаю, перебуваючи перед іранською загрозою, США здаватимуть позицію за позицією. Ось очевидна перспектива угоди між США та Іраном.

А тепер питання: чи влаштовує Україну така перспектива? Відповідь проста, мов двічі два: Україну здадуть у першу чергу. Україна буде першим пішаком, котрий з шахівниці потрапить до російської шухляди.

А тепер наступне питання: скільки потрібно ядерних боєзарядів, щоб назавжди знищити Ізраїль? Відповідь на це питання підводить до відповіді на питання, як нині має діяти Ізраїль?

Ядерна загроза, зусиллями, насамперед, Росії, розповзається світом. 20 лютого 2014 року, розпочавши війну проти України, Росія переступила червону лінію – порушила Будапештський меморандум. Тепер усі міжнародні гарантії безпеки – нікчемні папірці. Якби світ адекватно відреагував на агресію проти України, то нині він був би здатен відповісти і на ядерні загрози збоку Північної Кореї й Ірану. Тож, нині Західній цивілізації залишається тільки висловлювати "глибоке занепокоєння".

Нині я бачу вихід лише в активних діях Ізраїлю, для якого "мирне врегулювання" – відстрочка загибелі. Гадаю, Ізраїль має інші плани на майбутнє.

Валентин Бушанський, для Gazeta.ua