Захід відмовляється від опору Москві

З агресором не можна домовитися. Його можна тільки розохотити

Рішення Парламентської асамблеї Ради Європи про повернення російської делегації до повноправної роботи в ПАРЄ без виконання нею будь-яких умов, поставлених раніше цією організацією, - не просто успіх кремлівської дипломатії. Це демонстрація нездатності сучасного Заходу протистояти силі, яка ігнорує міжнародне право, і неготовність це право захищати.

Вигнання Росії з ПАРЄ - один з поширених міфів, який підтримувала кремлівська пропаганда протягом тривалого часу, а тепер ще й тиражують західні політики - прихильники повернення. Росію ніхто ніколи не виганяв з ПАРЄ. Санкції, які були накладені на цю країну після окупації нею Криму і Донбасу, передбачали лише обмежену участь російської делегації в процедурах асамблеї. Ніякого іншого інструменту, для того щоб продемонструвати своє ставлення до волаючого порушення міжнародного права, у ПАРЄ просто немає, - пише Віталій Портников для "Грани.ру".

Відмовитися від участі в роботі асамблеї вирішила сама Росія. Це не ПАРЄ ставила ультиматуми Москві, а Москва - ПАРЄ. Це спікери Державної думи - спочатку Сергій Наришкін, а потім В'ячеслав Володін - шантажували керівників асамблеї, які приїжджали в Москву, тим, що російська делегація не повернеться до роботи в ПАРЄ без повного зняття будь-яких обмежень на її перебування в організації. Це в Москві вирішили перестати платити членські внески в РЄ і таким чином "завербували" чиновників з апарату організації. Це в Москві стали підводити ситуацію до виключення країни з РЄ, щоб поставити міжнародне співтовариство перед простим вибором: або з Росією без санкцій, або взагалі без Росії.

Кремль в цій ситуації діяв як банальний шантажист, весь час підвищував ставки в надії, що рано чи пізно клієнт злякається. І рішення ПАРЄ підтвердило правильність такого підходу. Із Заходом не потрібно домовлятися. Захід потрібно шантажувати.

Запевнення в тому, що насправді нічого особливого не сталося, що мова йде виключно про підтримку життєздатності однієї-єдиної міжнародної організації, в якій важливо "розмовляти" з Росією, не мають під собою жодних підстав. Судячи з відвертого висловлення президента Франції Еммануеля Макрона на спільній прес-конференції з президентом України Володимиром Зеленським, по тому, як відповідали на питання про повернення Росії в ПАРЄ федеральний канцлер Ангела Меркель і прем'єр-міністр Великобританії Тереза Мей, рішення про повернення Росії в організацію приймали аж ніяк не депутати. Воно було погоджено на найвищому рівні. Це не просто Захід і його громадська думка втомилися від протистояння з Кремлем. Це лідери західних країн втомилися від протистояння з Кремлем, так нічого і не добившись від Путіна.

Тому що Крим залишається анексованим, Донбас - окупованим. А Росія вже повертається, і скасування санкцій проти неї в ПАРЄ може бути тільки початком відмови Заходу від хоча б символічного опору Москві.

До яких наслідків може призвести така "втома", зараз залишається тільки здогадуватися. Втім, перед нашими очима вже є приклади умиротворення Рейху перед початком Другої світової війни і постійні спроби домовитися з Радянським Союзом після її закінчення. В обох випадках апетит Гітлера і радянських вождів тільки підвищувався, а кордони окупованих ними територій і сфер впливу тільки розширювалися.

З агресором не можна домовитися. Його можна тільки розохотити.