Хто і чому голосував за Антикорупційний суд

В українському парламенті є три типи партій

Голосування за створення Вищого антикорупційного суду 8 червня підтвердило три тенденції в українській парламентській політиці з часу Революції гідності.

По-перше, голосування політичних партій свідчать про оманливість їх поділу на "прореформаторські" й "антиреформаторські". "Vox Ukraine" виявив, що депутати "Народного фронту" та "Блоку Петра Порошенка" найкраще відвідують парламентські засідання та голосують за реформаторські закони. За словами авторів дослідження, без підтримки цих двох фракцій "на практиці не може бути ухвалено жодного закону".

"Самопоміч", яку часто вважають найбільш прореформаторською фракцією в парламенті, посідає третє місце.

Дві популістські фракції – "Батьківщина" на чолі з Юлією Тимошенко та "Радикальна партія Олега Ляшка" – мають погані показники голосування за реформаторські рішення. "Опозиційний блок" виразно опирається реформам і європейській інтеграції та має найгірший результат відвідуваності.

"Народний фронт" і "БПП" проголосували за Антикорупційний суд майже одностайно. Без їхніх голосів цей закон не набрав би конституційної більшості. "Самопоміч" також підтримала цей закон майже одностайно.

Не підтримали "Радикальна партія" та "Опоблок", які мають однакових фінансових спонсорів. Результат голосування "Батьківщини", як завжди, опинився посередині.

По-друге, як зазначають західні дослідники популізму, його представники зневажають формальні політичні правила та парламентську інституцію, вважаючи її "корумпованою" та контрольованою непідзвітним елітам, яка не прислухається до волі "народу". Українські популісти мають вельми погані показники відвідування парламенту й голосування там. Комітет виборців України підрахував, що в травні цього року Тимошенко відвідала 1% парламентських засідань, а Юрій Бойко — 6%.

По-третє, попри популярність антикорупційної риторики серед популістів у Європі й Україні, вони найвразливіші до корупції.

Тимошенко брала участь лише в 55% парламентських голосувань за антикорупційні закони, 34% голосувань за закони в банківській сфері та 13% - за закони в енергетичній сфері. Останні два сектори в українських реаліях традиційно вразливі до корупції. "Батьківщина" не підтримувала і судову реформу.

Показники голосування у сфері пенсійної, медичної, судової та інших реформ фракцій Тимошенко і Ляшка такі ж низькі, як і у випадку з антикорупційними ініціативами. Обидві партії відчайдушно опираються земельній реформі. Минулого місяця Європейський суд із прав людини засудив мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, який серед усіх посткомуністичних країн Східної Європи діє тільки в Україні. На практиці він призводить до поширення корупції та сірої економіки у сфері продажу й торгівлі землею. Світовий банк також розкритикував мораторій, зауваживши, що його скасування дозволило би збільшити обсяг сільськогосподарського виробництва на 15 млрд доларів.

Як і у випадку з протидією корупції, європейські популісти підтримують реформи на словах, однак не на ділі. Те саме стосується й українських популістів. У рейтингу підтримки реформ "Vox Ukraine" Тимошенко отримала низький показник - 38%. "Vox Ukraine" підрахував, що за чотири роки діяльності чинного складу парламенту Тимошенко брала участь у 30% голосувань, а її середній показник підтримки реформаторських рішень склав 36%. У рейтингу фракцій за рівнем підтримки реформ "Батьківщина" посіла п'яте місце, поступившись навіть популістській "Радикальній партії".

Іншими словами, голосування за Антикорупційний суд та інші реформи протягом останніх чотирьох років засвідчили, що в українському парламенті є три типи партій.

До першого типу належать "Народний фронт", "БПП" й "Самопоміч", які мають хорошу дисципліну всередині своїх фракцій, високий показник відвідуваності засідань і демонструють виразну підтримку реформ.

До другої групи входять популістські "Батьківщина" й "Радикальна партія". Їх депутати гірше відвідують парламентські засідання та рідше голосують за реформаторські закони. Після виборів 2014 року усі п'ять партій об'єднались у парламентську коаліцію, що дало підстави говорити про першу в історії України проєвропейську реформаторську конституційну більшість. Після того, як уряд на чолі з Арсенієм Яценюком почав запроваджувати реформи, представники "Батьківщина" й "Радикальна партія" покинули коаліцію.

Третю групу утворюють контрреволюціонери з "Опозиційного блоку" й афілійовані з ним олігархічні групи ("Відродження" і "Воля народу"). Вони відвідують парламентські засідання найгірше і, як свідчить голосування за Антикорупційний суд, зазвичай голосують проти реформаторських законів.

Тарас Кузьо, для Gazeta.ua