Україні потрібен авторитаризм?

Виглядає весело, але жити в такій країні не дуже хочеться

У Анатолія Гриценка високий рейтинг. Це факт. Рейтинг у нього високий тому що він мовчав, як справжній полковник. Дружина красиво і розумно писала, а полковник мовчав. І все начебто працювало.

Але тут полковнику принесли нові рейтинги, він побачив, що майже президент, що люди хочуть сильну руку. І заговорив. Ось краще б мовчав.

Сказав, що авторитаризм - це добре. І не треба цього балагану з голосуваннями. Як полковник скаже, так і буде. Ось, мовляв, у Сингапуру вийшло - вийде і у нас. Біда в тому, що вийшло лише в одного Сингапуру, який абсолютно окремий випадок, швидше виняток з правил, а у інших "полковників" не дуже виходило. Розстріли виходили, а от зростання економіки - не дуже. Кожен новий авторитарний лідер любить показувати рукою на Лі Куан Ю, але чомусь кожного разу виходить щось середнє між Піночетом і Лукашенком. До речі, Лі Куан Ю почав садити трьох друзів тоді, коли ворогів вже не залишилося. Усі сиділи. Демократія, бляха-муха.

Коли людина, яка називає себе ліберальним демократом, каже, що ринок землі треба вводити тільки після того, як земля подорожчає, то в голову приходить тільки Жириновський. Він теж ліберальний демократ. Тому що без ринку землі вартість землі не виросте.

Проводити реформи тільки після того, як економіка почне зростати, взагалі не дуже виходить. Тому що економіка без реформ не росте. Якщо ви, звичайно, не сидите на величезній дірі з газом (нафтою). Тому що економіка зростає за рахунок припливу інвестицій. А щоб прийшли інвестиції, потрібні реформи. Вранці реформи - ввечері гроші.

Якщо ви хочете продати заводи дорого, то не можна затягувати приватизацію, поки ціна виросте. Тому що ціна зростає тільки в результаті приходу покупців. Перший купує дешево, другий - дорожче, а в кінці ціна вже більш ніж щедра. Тому що конкуренція. І тому що є закони економіки. Які працюють незалежно від авторитету полковника.

І поки ви не проводите ліберальні реформи, то виграють якраз олігархи. Якби Україна ввела нормальний ринок землі в 90-х, провела приватизацію як Польща, а не через "схеми", то у нас би і не було ніяких олігархів. Затягування ж з реформами грає тільки їм на руку. І скільки б це затягування не пояснювали турботою про "маленького українця", кожного разу турбуються тільки про "маленького олігарха".

І так. Якщо ви хочете перемогти олігархів - вам потрібно створити правову державу. І залучити іноземні інвестиції. І ваші олігархи просто розчинятися. Тому що в світі дуже багато грошей. І будь-які українські олігархи - хлопчики, в порівнянні з великими гравцями. Це як запросити футбольний клуб "Ліверпуль" пограти у вашому дворі.

Якщо ж ви хочете перемогти олігархів авторитаризмом, то максимум, що ви зможете зробити, це перетворити багатьох олігархів в одного. Найважливішого. На жаль, авторитаризм не породжує правової держави. Тому що в правовій, успішній державі, створюються інститути. Так, це боляче і нудно. Але по-іншому ніяк. А в авторитарній державі створюється авторитет. І все. Але в нашому світі успішні тільки ті держави, де є верховенство права. А верховенство авторитету народжує Північні Кореї і Венесуели. З боку це виглядає весело, але жити в таких країнах не дуже хочеться.

Оригінал