Колективна шизофренія в Україні
Кремлівська пропаганда вільно транслюється в Україні
Витягувати з нафталіну всякого роду україноненависників та збанкрутілих клоунів, які хочуть звернути на себе увагу, стало трендом. Принизливим для порядних українців.
Мережу збурює заява чергового такого персонажа, який вирішив "блиснути розумом" в ефірі Гордона, котрий і сам відзначився агресивними антиукраїнськими випадами. Мова про Володимира Бистрякова (український композитор, автор музики до багатьох радянських фільмів та мультфільмів. - Gazeta.ua) - чергового агента інформаційного впливу Кремля з українським паспортом.
Власне, нічого нового не прозвучало. "Іх там нєт" - про присутність в Україні російських військ, "Украіна бамбіла Луганск", "ета всьо Амєріка", "там всє за Расію".
Очевидно, що шизофренізація суспільства є частиною стратегії правлячого класу, направленої на самозбереження себе у владі. Дезорієнтоване, стомлене і роздратоване суспільство не може тверезо мислити і діяти стратегічно. Тому навіть коли мова йде про діяльність відвертих колаборантів Кремля, це робиться за мовчазної згоди влади, бо вписується в її бачення колективної шизофренії.
Тупість намагаються виставити найбільшим благом
Зрозуміло, що слова чергового збанкрутілого спраглого до уваги й епатажу клоуна не мають нічого спільного зі здоровим глуздом. Проте, це не має значення. Ми це чуємо не вперше. Значення має те, що кремлівська пропаганда вільно ретранслюється в інформаційному просторі країни. Ми багато дискутували про необхідність заборони мовлення російських каналів в Україні. Але яке це матиме значення, якщо і тут їхня жовч лиється з усіх дір, заливаючи очі українцям.
Нас виснажують, нав'язують хибний дискурс, намагаються тупість виставити найбільшим благом. Сіра піраміда нікуди не зникла. Вона процвітає і нинішня влада вкладає все більше сил в те, щоб вона зростала й суспільство все легше кидалося у вир безглуздих дискусій замість того, щоб боротися за краще майбутнє власної країни.
На жаль, таких бистрякових багато. І не всі вони себе ще показали. Дехто зображує із себе патріотів, дехто - неангажованих, дехто вже давно не криється. Їх гонору вистачить ще на багато таких ефірів, жовчних дописів і псевдо-аналізів про те як в Україні всі хочуть в Росію.
Для того, щоб це припинилося має бути воля. І влада повинна бути зацікавлена в інтелектуальному розвитку та психологічній стійкості української громади, яка на власних плечах тягне весь тягар, який лежить на країні.
