Плювок президента: чому не спрацював агрумент Порошека про мажорів

Порошенко підписав вирок українській освіті

Батьки бажають дітям найкращого. Можливості у всіх різні, мотив один. Тому слова президента Порошенка, що він відправив чадо навчатися до Лондона, "бо не хоче бачити мажорои", – смачний плювок в обличчя більшості українських громадян. Не можу засудити людські інстинкти, тим паче – батьківські. Може відправити дитину за кордон та заплатити за її навчання кілька десятків тисяч умовних одиниць на рік. Питання про походження коштів теж є. Завжди було. І тим не менш. Має можливість – і використовує її.

Тут питань не виникає. Вони випливають на зіставленні з іншими українцями.

Влада і президент як людина з найбільшими повноваженнями – прямо і опосередковано через своїх депутатів, міністрів, міг поліпшити освіту тут, в Україні. Право законодавчої ініціативи, можливості лобізму, фактичний вплив на процес імплементації реформ та інновацій.

Чи можна було за три роки реформувати систему освіти? Розробити нові навчальні програми, змінити підходи, викреслити зайвий патерналізм. Часу мали вдосталь. Але не скористалися ним. У вишах досі панує корупція, а ректори досі використовують їх як годівниці та елемент адмінресурсу під час виборчих кампаній. Яка там Європа?

І тепер президент каже про "мажорів". Якби вірив, що його діти отримають максимум від освіти в Україні, можливо, навчав би їх тут. Але ні. Власноруч підписав вирок українській освіті. Продемонстрував: це не пріоритет. Що держава як не вкладала в якісний розвиток освіти, так і не буде вкладати.

Своїми словами він знову принизив українців, як і у випадку із собачою будкою. Його діти порівняно з дітьми більшості українців – мажори. І вони не будуть навчатися поряд з дітьми його виборців. І це не тільки про самого Порошенка. У владі так заведено. Дбають про добробут власних дітей, проте не дітей тих, хто їх обирав.

Одне з двох. Або їхні діти мали б учитися в Україні і показувати приклад, що вони обрали вітчизняну освіту. Або разом з ними потрібно би відправити закордон на навчання інших. Обдарованих, чиї родини не мають доступу до такої розкоші. За умови, що повернуться і будуть працювати в Україні.

Нам це потрібно. Україна програє в стратегічному плані через дві грандіозні проблеми: відтік та деградація мізків та небажання подолати вади національного характеру. Поліпшення мізків тисяч або десятків тисяч, виведення їх на гідний рівень у світі – єдине, що може потягти за собою формування волі й роботу над характером.

Проте нинішня влада до цього не доклалася. Це питання державного будівництва на далеку перспективу. Не звикли заглядати так далеко. Діти представників правлячого класу навчаються там, де якісна освіта і кращі умови для життя. Вони й самі в Україні жити не збираються. Якщо таки дотиснуть остаточний розпродаж країни, можновладці і самі звідси швидко втечуть. А ми залишимося сам на сам із… ні з чим, власне. Із порожнечею.

Оригінал