Росіяни можуть пишатися тільки міфами

РФ відірвалася від реальності й гордиться казками про велич

Нещодавно "Левада-центр" провів опитування, чим пишаються росіяни. Результати, загалом-то, передбачувані. На першому місці - перемога у Великій вітчизняній війні. На другому - "Повернення Криму до складу Російської Федерації", на третьому - політ Гагаріна в космос. Це все зрозуміло. Але є два моменти, які дуже хотілося б відзначити.

По-перше, насправді, росіяни не пишаються нічим. Росія, це країна - носій абсолютно радянського менталітету: заплющити очі і пройти повз. Завжди. Зробити вигляд, що нічого не бачив. Кричати на мітингах те, що тобі каже партія, і після мітингу крити її матом з мужиками в гаражах за горілкою. Тому росіяни, насправді не пишаючись нічим, показово будуть пишається тим, чим їм скаже зомбоящик. Скаже перемогою у ВІЙНІ - будуть перемогою у ВІЙНІ. Скажуть Кримом будуть Кримом. Скажуть Трампом - будуть Трампом. А скажуть Обамою - будуть Обамою. Рівно так, до речі, і було. Вісім років тому перемога Обами викликала в Росії шквал національної гордості, тому що і вісім років тому росіяни чомусь думали, що Барак Обама - це їх досягнення. Перезавантаження ось це все. Ця гордість, втім, зникла так само швидко, як зараз випаровується гордість від перемоги Трампа, яка - ну, а як інакше-то! - теж наше досягнення, але тут цього не пам'ятають тому що і пам'ять тут точна така ж, як і гордість - як у золотої рибки, три дні.

Насправді росіяни не пишаються нічим

А потім можна пишатися все по-новому, коло за колом. Рекурсія.

Але найголовніше - країна, яка не здатна співчувати, не здатна і пишатися. Гордість завжди нерозривно пов'язана з соромом. А якщо ти не здатний відчувати сором - не зможеш відчувати й гордість.

Країна, в якій кожну зиму рік за роком стабільно раз на тиждень з'являються повідомлення, як у мінус тридцять висадили з автобуса дитину-інваліда-бомжа, тому що йому не вистачило тринадцяти рублів на квиток - і це навіть викликає дискусії серед інтелігенції про те, чи винна кондуктор чи ні, бог же ж ти мі! - така країна не здатна пишатися в принципі. Це називається "моральна ідіотія" або - термін, який мені подобається більше - "моральна кастрація". Насильницька моральна кастрація, проведена над цілими народами в епоху Великого терору, коли було вирізане все, що височіло над криками "розстріляти, як скажених собак", і яка увінчалася повним успіхом.

З тих пір Росія - це країна-цинік, якій чхати і на сором, і на гордість. Тут не соромляться відмовлятися від своїх чоловіків, за гроші погоджуючись ховати їх в безіменних могилах під номерами - про яку гордість ви говорите, про що ви?Так що тут розтікатися думкою особливо і немає про що. Так, просто відзначити факт.

А ось другий аспект, на мій погляд, дещо цікавіший. Крім перших трьох пунктів, росіяни "пишаються" ще таким: перетворення країни в радянські часи в одну з провідних промислових держав у світі. Досягнення російської науки. Слава російської зброї. Боротьба з татаро-монгольським ярмом, захист Європи від навали зі Сходу. Дух російської вольниці, волелюбність. Разом з перемогою у ВІЙНІ, поверненням Криму і виходом в космос це все дуже цікаві пункти.

Справа в тому, що ВСІ ці перераховані пункти - міфи. Повні Й абсолютні. Нічого з перерахованого не мало місце в реальності так, як це представляється респондентам.

Пройдімося коротко пройдемося по кожному.

Велика вітчизняна. Ну, тут все більш-менш зрозуміло. Така війна існує тільки в російській історії. У всіх інших це лишень частина Другої світової. В яку СРСР вступив у 1939 році в союзництві з Німеччиною. Перший штурм Брестської фортеці, спільний парад, 29 бронетанкова бригада РСЧА комбрига Кривошеїна, яка вже самостійно добивала вийшовший з фортеці гарнізон генерала Плісовського, сам Плісовський, розстріляний у Харкові, розділ Польщі і так далі. Насправді у період з 1939-го по 1945 рік в СРСР одночасно йшло три війни - Друга світова, Велика вітчизняна і Друга громадянська. Республіка Локоть, можливо, до двох мільйонів росіян, що воювали проти СРСР, видача козаків Сталіну та інше. З перемогою теж все не так однозначно – ленд-ліз, атлантичні конвої, "Аерокобри", поставка сталі й взагалі всього, аж до солідолу. Так що в тому вигляді Перемога, якою пишається Росія - це міф. Єдина країна, яка пройшла війну від першого до останнього дня - це взагалі велика Британія.

"Повернення Криму". Якщо називати речі своїми справжніми іменами - загарбницька війна, анексія і окупація. Тут все гранично просто.

Політ Гагаріна в космос. У нас дуже люблять говорити, що американську космічну програму зробив Вернер фон Браун, керівник проекту "Фау-2". І дуже не люблять говорити, що заступник фон Брауна, доктор Гельмут Греттруп, працював над космічною програмою СРСР, НДІ-8, на острові Городомля на Селігері. І що першою ракетою в СРСР, стартувала 18 жовтня 1947 року в 10 годин 47 хвилин за московським часом з полігона Капустін Яр, була все та ж "Фау-2". На основі якої пізніше була зроблена радянська "Р-1". Разом з Гертруппом над радянською космічною програмою працювали кілька сотень німецьких учених.

Перетворення країни в провідну промислову державу. Індустріалізація вся, повністю зроблена американцями й німцями. Вся і повністю. "Дженерал Електрик" і "Сіменс". Символ індустріалізації Дніпрогес: головний консультант проекту американець Х'ю Купер, обладнання Крупп і Мангейм, турбіни "Дженерал Електрик". Єдине, що в ній є радянського - рабська праця зеків. І так на всіх проектах. За всім. Магнітогорськ - американці. Челябінський тракторний - американці. Газ - американці. АЗЛК - Форд. Він спочатку і випускав "Ford A". Казанський авіаційний - німці. Новокузнецьк - чехи.

В 1925 році в Москві Юнкерс створив найпередовіше у той час авіаційне виробництво. Зараз завод Юнкерса у Філях називається "Космічний центр ім. Хрунічева"

Військово-хімічна промисловість - той самий іприт, яким СРСР був завалений по саме не хочу, і банки, з яким знаходили навіть в Кузьмінках - заснована в Шиханах німцями разом з льотним центром у Липецьку (де, за легендою, навчався Герман Герінг) і танковим центром у Казані.

Єдине, що в СРСР побудували самі, без проклятих буржуїнів, це Біломорканал, який виявився не потрібним

В інституті Курчатова досі ходять байки про те, як двічі лауреат Сталінської премії штурбанфюрер СС барон Манфред фон Арденне одягав свою есесівську форму і розгулював по території ядерного наукового центру. Разом з фон Арденне над радянською ядерною програмою працювало до СЕМИ ТИСЯЧ німецьких учених. Серед них: Нобелівський лауреат Густав Герц; герой соціалістичної праці Ніколаус Ріль, радник Гітлера з наукових питань Петер Тіссен, творець газової центрифуги для розділення ізотопів урану Гернот Циппе.

Та що там говорити, навітьУралмаш - і той німці! Єдине, що в СРСР побудували самі, без проклятих буржуїнів, це Біломорканал. Який виявився нафіг не потрібен і яким давно вже ніхто не користується.

Про автомат Калашникова, створений з "Шмайсера" у той час і в тому місці, де в цей час перебував сам Хьюго Шмайссер, я промовчу.

Загалом ніякого "залишив з атомною бомбою" в реальності не було.

А ось як товариш Сталін особисто розпродавав скарби Ермітажу, щоб на цю саму індустріалізацію заробити - це так, ось це дійсно подвиг. Всього було продано 2880 картин, п'ятдесят дев'ять із яких - світові шедеври. Зокрема Ван Дейк, Веласкес, Рембрандт, Рубенс, Тіціан, Ботічеллі. Всього з Ермітажу було продано понад 5000 експонатів - алмази, золото, царські діадеми, яйця Фаберже.Зароблено на продаж було кілька десятків мільйонів фунтів стерлінгів. При орієнтовній вартості розпроданого вже тоді більше мільярда. Ось це так, це і справді треба вміти.

Слава російської зброї.

При уважному розгляді багато подвигів, які стали міфами, починають, скажімо так, викликати питання. Суворов в альпійському поході своїх поранених просто кинув. Двадцяти восьми панфіловців взагалі банально не було. Бій Пересвіту з Челубеєм чистої води казка. Бородинська битва - перемога дуже унікальна, тому що обороняючись росіяни втратили вбитими більше, ніж французи наступаючи, поле бою залишили, продовжили відступ і в підсумку здали Москву. Невський п'ятачок просто безглуздо завалили трупами. Оборона Брестської фортеці - міф. Ніякого "Льодового побоїща" не було, був невеликий бій біля якогось мосту через річечку, в якому зі всіх 26 лицарів, які взяли участь, двадцять вбиті, шестеро взяті в полон. Командував боєм, швидше за все, Андрій, брат Олександра, так що і того героїчного Олександра Невського, яким ми його знаємо по міфах - в реальності, найімовірніше, теж не було. Куликовська битва була не так, не там і не про те. Петро Перший з-під Нарви втік, кинувши армію, і від страху пішов у запій на кілька днів. Ніякий Олег ніякого щита до воріт Царгорода не прибивав - так і Олега ніякого і не було. Святослав - ось тут так, Хазарію він дійсно розгромив. Одне тільки "але" - Хазарія була іудейською державою з найнятими у якості армії мусульманами. А після Хазарії він розгромив і Булгарію, де й осів у Преславі, і саме це місто і вважав "центром землі моєї". І так далі, і так далі і так далі.

Сталін особисто розпродавав скарби Ермітажу, щоб заробити на індустріалізацію

Ні, справжніх подвигів в російській історії дійсно було повно - от тільки всі вони практично нікому не відомі, про них ніхто не говорить, і ними ніхто не пишається.

Боротьба з татаро-монгольським ярмом.

Тут все зрозуміло. У громадянській війні між чингизидом Тохтамишем - законним спадкоємцем престолу Білої Орди (яка у нас чомусь зветься "Золотою") - і полководцем Мамаєм, які намагалися захопити владу - Дмитро встав на бік Тохтамиша. Так що заколот в орді був придушений за допомогою руського князя. І литовського князя Ягайла. Де була сама Куликівська битва, скільки осіб брало в ній участь та інші деталі - невідомо. Але те, що не на Куликовому полі, це точно. По-справжньому нашестю татаро-монгол пручався Козельськ, але хто пам'ятає про його героїчну оборону зараз?

Дух російської вольниці, волелюбність. Ну, тут без коментарів. Наведу лише одну цитату з "Повісті временних літ": "Земля наша збідніла від воєн і продажів". Знаєте, що мається на увазі під продажем? Продаж людей у рабство. Работоргівля власним населенням була одним з основних джерел доходу руських князів поряд з медом і хутром. До того усталена , що в англійській слово "слов'яни" залишилося як slavery - рабство. Ну, приблизно як зараз слово "таджики".

Работоргівля власним населенням була одним з основних джерел доходу руських князів поряд з медом і хутром

І так далі, і тому подібне і так скрізь і про все. Глибоководні апарати "Мир", наша гордість - фінські. Найбільший у світі російський криголамний танкер "Тимофій Гуженко" повністю побудований у Південній Кореї фірмою Samsung Heavy Industries. У російському лайнері "Сухий Суперджет" російський тільки алюміній. Єдина в світі арктична російська нафтова платформа "Прирозломна", яка "не має аналогів"- це норвезька платформа Hutton TLP, побудована в 1984 році.

"Академік Мстислав Келдиш", з якого Джеймс Кемерон і спускав "Миры" на зйомках "Титаніка" - фінський. Батискафи, на яких Путін кудись там поринав біля нашої (грецької) священної Корсуні - голландські.

Пельмені - Китай, горілка - Візантія, картопля - індіанці, азбука - греки, кефір - Кавказ, царі - скандинави, нафта - динозаври.

Країна, не пишається нічим, що мало місце в реальності. І пишається усіма вигаданими нею казками про велич.

Останнім часом я чомусь все частіше й частіше натикаюся на думку, що національний міф не такий вже й поганий. І якщо б не було легенди про те-то або те-то, може, слід було б створити. Мовляв, національні міфи об'єднують націю. Це не так.

Міф завжди небезпечний.

Міф про Володимира і священну Корсунь призвів до Крымнашу. При тому, що ми навіть не знаємо, як цього князя по-справжньому звали-то. Володимир - це не ім'я. Це посада. Світ для селянина означав тоді взагалі не світ, а - городище, послеление, яке він часто ні разу за своє життя не залишав. Усім світом - це саме всім поселенням, а не всією планетою Земля. Володимир - володіє городищем. На нинішньому канцеляриті - губернатор. Так що князь київський Володимир, приблизно те ж саме, що мер московський Губернатор. Але немає. Святий. Хрестив. Крымнаш. Окупація та війна.

Міф про арийців і унтерменшів призвів до Аушвіцу. Міф про сорок гурій - до ИГИЛУ. Міф про те, що у Джорджа Буша є мізки, призвів до іракської війни і, в кінцевому рахунку, до мільйонів біженців. Міф про кіборгів у Донецькому аеропорті призвів до того, що їх не вивели на два тижні раніше, ніж це було необхідно, до полону і зайвим та непотрібним смертям.

Можливо, безпечні тільки ті міфи, які міфи ну зовсім вже повністю, наприклад, про те, що, скажімо, норвежці походять від гірських тролів - такий існує - але і то вже, дивлячись на те, що відбувається в сучасному світі, я, мабуть, вже не дам гарантії, що якась чергова нація не поїде головою на грунті своєї величі, що пішла від тролів.

Так що міф завжди небезпечний.

По-справжньому великими стають тільки ті країни, які живуть в реальності

По справжньому великими стають тільки ті країни, які живуть в реальності. Які знають про себе все – всі свої світлі і всі темні моменти історії - осмислюють їх і вживають заходів для неповторення їх у майбутньому. Велика Німеччина стала великою тільки після того, як її двадцять років примусово повертали в реальність.

З Росією це теж відбудеться. Безумовно. Всіх завжди виліковували від сил і підвищеної духовності. І цю країну вилікують теж. Теж обов'язково повернуть у реальність. І змусять, змусять вивчати свою справжню історію. Тільки от лікування це буде болючим.

А поки - запойна міфічна гордість зайвою хромосомою.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

3

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі