Шабаш на панахиді Небесної сотні

20 лютого на Інститутську привели тисячу "тітушок"

Не можу прийти до тями. Як так вийшло? Тоді люди відчули себе насправді вільними. Отримали нові цінності, святі місця.

Кожен майданівець тепер має криваві спогади та переживання - Грушевсько, Маріїнський парк, Кріпосний провулок, Михайлівська церква, Жовтневий палац, Інституцька. У них є свої дати: 21 листопада 2013-го, 30 листопада 2013 року, 10-11 грудня 2013-го, Йордан 19-20 січня 2014-го, 18-20 лютого 2014-го. Є свої Герої - Небесні. Є Гімн – "Пливе кача". Самоорганізація, дисципліна, порядність, терпимість, жертовність – їх основні чесноти.

А 18-20 лютого - це для кожного з них "страсна п'ятниця". Пафосні заходи не для них. У цих людей все по-іншому. Вони тепер уміють розрізнити, де є збори, дошки, стенди, пам'ятники, дань моді, а де справжня шана. Зробити Україну такою як мріяли – ось це будуть квіти до ніг Небесним.

Цього року все було по-іншому. Влада посягнула на святе. Якщо нашу мрію вони вкрали раніше, то тепер зазіхнули ще й на пам'ять.

Я не про розставлені на Майдані загорожі із металошукачами. Не про те, що досі ніхто не покараний. Не про беркут. Я про наругу над святим.

20 лютого на Інститутську привели тисячу тітушок. Серце рвалося від побаченого. Бачив сльози в очах інших майданівців – не від скорботи. Від розпачу.

Церква, хрест, бруківка Інститутської – а довкола збираються тисяча "ангелів сатани". Малолітні хлопці у спортивних костюмах, капюшонах, придуркувато-байдужим виразом лиця і незручними рухами – не знають де себе діти. Добре, що прапори їм в руки дали, новесенькі, щойно з магазину. Вони кричать "Слава Україні", але з їхніх вуст це звучить як мат, а "пливе кача" їм – як коломийка.

Супроводжують їх і віддають команди гопники-десятники, гопники-сотники, бородаті "атовці" зі запахом вчорашнього. Поліція (читаємо - беркут) спостерігає і лукаво посміхається до поодиноких майданівців: "ну що, викусіть, наша взяла". Ми відвели якусь дитину за дерево, провели "співбесіду" - зізнався, що 200 гривень дали за 4 години роботи.

Як можна було так жорстоко зґвалтувати пам'ять, як можна влаштовувати шабаш сатани на панахиді Небесної сотні?

Василь Курій, спеціально для Gazeta.ua

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі