Третя річниця Майдану: запах диму ще чути

Уже три роки ми живемо в новій Україні

Ниття і стогін скептиків – не приймаються. Ось уже три роки ми живемо в Новій Україні. Де люд перестав кланятися чиновникам, ментам і прокурорам. Де можна вільно висловлювати свою думку і не боятися, що до тебе постукають служби або бандюки. Чи є десь таке, щоби по ринку ходили податківці і збирали данину? Перевірено: робиш все правильно – ти в безпеці.

Знаю багатьох підприємців, які після кривавої ночі 30 листопада 2013-го вирішили жити по-іншому – живуть. Є мораторій на перевірки контролюючих органів. І працювати чесно без порушень – спокійніше жити.

Ідоли комунізму вистояли десятиліття, а впали за місяці

Водії вже не знають, що таке попереджувальні маячки про пост ДАІ. Артисти з російськомовною попсою забули дорогу у наші концертні зали. Ідоли комунізму вистояли десятиліття, а впали за місяці.

А ми ж котилися в прірву. Темрява і совкова цвіль відвойовувала регіон за регіоном. Навіть у Львівській області регіонали почали вигравати вибори. Доголосували до того, що за урку на Львівщині проголосувало 5,7%. Колишні "есдеки" вільно давали прес-конфереції у центрі Львова. Регіоналами тут були директор театру, головний лікар. У центрі столиці ресторани робили в стилі ретро – під СРСР, і це вважалося модно.

І там, де Майдан зазнав поразки, отримали "ЛДНР". В анексованому Криму чи на окупованому Донбасі люди на "майскіє" і "октябрскіє" ходять з кульками, піонери прославляють леніна-путлера-царя батюшку. Їх церква готується до канонізації Мотороли. Виглядає як середньовіччя. І зізнаймося: щось подібне чекало і нас.

Там, де Майдан зазнав поразки, отримали "ЛДНР"

Погоджуюсь, зараз на Грушевського і Банковій – більшість гастролери і бандити. Так, ми не мали досвіду, як доводити Революцію до кінця. Перемогою скористалися не ті. Але це не страшно, знаємо як діяти. Сотні тисяч людей отримали революційний досвід. Самоорганізація, забезпечення, барикади, коктейлі - все налагоджено. У будь-який момент, коли українці побачать, що влада перегріває, посягає на гонор і гідність – поштовх, клич і дія. Ми вміємо це робити.

Кажуть, найкращі коктейлі на Хрещатику робила моя землячка із сусідньої Турківщини, 19-річна студентка Могилянки. Такі як вона, не умів ніхто. Вона це робитиме і через 40 років. Запах цього диму їй буде вкрай знайомий. Тому цією перемогою ми скористаємося і через півстоліття. Майдан не дав ради змінити стан справ вже сьогодні, Майдан змінив історію України на завтра!

Василь Курій, спеціально для Gazeta.ua

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі