Путін допомагає євроінтеграції України, а Порошенко – заважає

Багато експертів і блогерів переконані, що головною перешкодою на шляху України до Європи є Росія. Вони помиляються. Володимир Путін насправді допоміг консолідувати українську націю та зруйнувати (з активною допомогою Віктора Януковича) проросійський табір, а також дав українцям зрозуміти, що лише європейський вектор зовнішньої політики здатен гарантувати суверенітет і незалежність України

У той час як Путін мимоволі відштовхує Україну від Росії, президент Петро Порошенко – подібно до своїх попередників, зокрема свого наставника екс-президента Леоніда Кучми – заважає європейській інтеграції України.

Пригадаймо, як свого часу Порошенко запевняв Кучму: "Я - член Вашої команди! Буду виконувати будь-який Ваш наказ! Там, де Ви скажете!" Кучма зреагував: "Ну це зрозуміло", на що Порошенко відповів: "Я раз у житті зробив вибір і тут ніяких не буде змін!".

Такої думки також дотримуються представники українського громадянського суспільства і справді проєвропейські журналісти й політики. Віталій Шабунін, голова правління Центру протидії корупції та експерт антикорупційної групи "Реанімаційного пакету реформ", зокрема, написав: "Влада пішла найгіршим сценарієм – активувала фіктивну систему електронного декларування активів держслужбовців, що обов'язково матиме негативні наслідки для економіки країни та євроінтеграційного діалогу Києва про безвізовий режим з ЄС". З цим погодився і сам Європейський Союз.

Усі успіхи, яких Україна досягла на своєму шляху європейської інтеграції, стали результатами спільного тиску українського громадянського суспільства, журналістів і деяких політичних сил, з одного боку, та західних урядів і міжнародних організацій, з іншого. Водночас у всіх важливих сферах – урядових реформах, боротьбі з корупцією, виборі нового генерального прокурора і спробах впровадити задекларовану "деолігархізацію" – Порошенко був і лишається перешкодою для європейської інтеграції України.

Два скандали, які трапилися протягом літа, з усією очевидністю продемонстрували, що Порошенко уособлює антиєвропейський табір України – як свого часу Кучма, якому нинішній президент вірно служив.

Дві події показують усю глибину обману та лицемірства, які складають основу поведінки так званої української еліти. Ярослав Юрчишин, виконавчий директор "Transparency International Ukraine" зазначив: "Мені надзвичайно соромно, тому що сьогодні я маю сказати представникам глобального "Transparency International" про те, що наш президент не тримає слова… Український народ обдурюють системно, але системно обдурювати міжнародних партнерів просто не вийде".

Обман іде поруч із продовженням практики купування "прозахідних" політиків після Євромайдану. Перша подія стосується публічних сутичок між радянською Генеральною прокуратурою і пострадянським Національним антикорупційним бюро. Про потребу створити агенцію на зразок ФБР в Україні вперше заговорив Василь Дурдинець ще в кінці 1990-х, однак це стало можливим тільки після Євромайдану, коли кволе фінансове становище України змусило українського президента і його соратників піддатися тиску західних держав.

Друга подія пов'язана зі скандалом довкола електронного декларування, запровадження якого є ключовим елементом антикорупційної реформи. Систему електронного декларування запустили попри потужний опір з боку президента Порошенка, його олігархічних союзників і корумпованих чиновників. Українська влада гальмувала процес створення системи електронного декларування ще з травня 2015 року і постійно намагалася залишити прогалини в законодавстві, які б дозволили корумпованим посадовцям уникати відповідальності.

Е-декларування стало останньою ланкою у довгому ланцюгу прикладів, коли Порошенко та його соратники викривлювали, вихолощували і руйнували реформи та нові інституції

Електронне декларування стало останньою ланкою у довгому ланцюгу прикладів, коли Порошенко та його соратники викривлювали, вихолощували і руйнували реформи та нові інституції, впроваджені та створені під тиском представників українського проєвропейського табору та Заходу. Було б наївно і непрофесійно вірити в те, що нова система електронного декларування не отримала сертифікату від підконтрольного СБУ Держспецзв'язку внаслідок якої-небудь технічної несправності. Насправді президент і його олігархічні союзники (знову) доклали зусиль, аби зупинити антикорупційні ініціативи та обмежити їх ефективність.

Корумповані політики, олігархи і державні службовці, які подадуть неправдиві декларації протягом наступних місяців до того, як система отримає необхідний сертифікат, зможуть не перейматися кримінальним переслідуванням за подачу недостовірних даних протягом наступних двох років. Вони матимуть сильний юридичний захист, якщо проти них висунуть звинувачення.

Чому Порошенко і його соратники діють як Кучма?

Колишній перший заступник голови СБУ Володимир Трепак в інтерв'ю "Kyiv Post" зазначив, що "політики добре розуміють: якщо використовувати чинні антикорупційні інструменти на повну потужність, керівництво держави просто розвалиться". На думку Трепака, влада погоджується на такі антикорупційні ініціативи як електронне декларування чи запуск НАБУ лише "під сильним тиском громадянського суспільства і міжнародної спільноти".

"Все дуже просто, – вважає Трепак. – Політичну волю представників влади блокує їхній страх бути притягненими до відповідальності". Трепака, а також колишніх заступників генпрокурора Віталія Каська і Давіда Сакварелідзе витиснули з їхніх посад корумповані союзники президента Порошенка.

Під час однієї зустрічі тодішній Генеральний прокурор Віктор Шокін прямо погрожував Трепаку: "Я посаджу тебе у в'язницю!" За словами Трепака, "його [Шокіна] опір розслідуванню справи "діамантових прокурорів" був шаленим". "Керівництво Генпрокуратури постійно втручалося в роботу прокурорів і слідчих у цій справі", – сказав Трепак.

Зважаючи на вищесказане, потрібно усвідомити три речі.

По-перше, два президента – дружній до олігархів (Віктор Ющенко) і олігарх (Порошенко) – зрадили учасників двох народних повстань, що призвело до стагнації, розчарувань і перешкод на шляху виконання революційних вимог та європейської інтеграції України. Майбутні вибори мають призвести до таких результатів, згідно з якими політики, що зростали в часи Кучми, нарешті опиняться на смітнику історії, адже вони ніколи не зможуть привести Україну в Європу.

По-друге, слід зрозуміти, що Україна не може чекати до 2019 року, аби провести наступні президентські вибори, оскільки ще три роки президентського правління Порошенка знову призведуть до провалу європейської інтеграції. Тому необхідні спільні зусилля з метою проведення позачергових виборів президента. Так само Україна потребує позачергових парламентських виборів.

По-третє, варто нарешті усвідомити, що радянську Генпрокуратуру неможливо реформувати, і тому її варто просто ліквідувати. Більшість із 20 тис. її співробітників слід звільнити, а її функції передати новій пострадянській інституції.

Тарас Кузьо, спеціально для Gazeta.ua