Колорадський Армагеддон або коли згине імперія

У кожного міфу є початок і є кінець. Вони всі різні: страшні, веселі, повчальні, але кожен з них, зазвичай, базується на певних прикладах чи ситуаціях з реального життя – земного. Та сьогодні ми маємо можливість спостерігати, як розігрується парадоксальна ситуація, коли міфологізувалась ціла країна – ще два десятиліття тому цілком реальна. Я не можу пригадати таких глобальних фантомів, і не маю з чим порівняти те, що відбувається сьогодні у свідомості цілого народу. На думку спадає лише одне – Армагеддон, який з локального конфлікту переростає вирішальну війну між злом і добром. Що призводить, врешті решт, до апокаліптичного знищення кількох народів, а можливо – і всієї земної цивілізації.

Те, що відбувається зараз в Росії, почалось не рік тому і не два. Але точно активізувалось з початком правління Путіна: за досить короткий час йому вдалось перетворити країну на фантом. Впровадження ідей так званого "руського міра" та "духовних скрєп" - закінчилось мілітаризацією та маргіналізацією суспільства.

Пропагандисти замінили журналістів, здатність мислити та аналізувати щезла, бажання легкої наживи одурманила голови, зверхність та черствість виїла душі росіян. Завдячуючи телевізійній пропаганді Путін отримав цілу країну зомбі, якими маніпулювати у своїх інтересах – простіше простого.

І цей Мордор скалить зуби тепер вже не лише на Україну: погрози ядерною зброєю пролунали на весь світ. Ми зараз знаходимось на першій лінії вогню, стражденна українська земля стала полем нового бою – першого у третій світовій війні… Можливо – останній.

Про кінець світу, про друге пришестя Ісуса Христа розповідати не буду. Бо ніхто не знає коли це станеться, і пророчити таке я теж не візьмусь. Але серце охоплює страх, бо я бачу і відчуваю – багато з описаного в Біблії починає справджуватись сьогодні.
Вже настали для людей важкі часи, яких не було з початку світу: природних запасів все менше і природа нищиться неймовірно швидко, а стихійні лиха – землетруси, виверження вулканів, урагани та повені – їхня кількість зростає. Лише третина людства забезпечена достатньою мірою питною водою та їжею – чи це не голод? Тепер згадайте кількість нових вірусів, епідемій, які щороку виникають? Вже не згадуючи про онкологічні захворювання, СНІД та решту болячок, які ми перетягли з собою у 21 сторіччя… Локальні війни теж не стихають. Примножується беззаконня – жодна політична система не може похвалитись стабільністю соціуму, який задоволений дотриманням своїх прав. Віра слабне – атеїзм стає релігією! Про фальшивих пророків годі й говорити, адже вони повсюдно, вже згаданий Путін – один з них.

Лише одурманена людина може робити те, що я бачу останні тижні. Російська пропаганда досягла апогею: пам'ять про страшну трагедію десятків мільйонів жертв Другої світової війни – перетворено на карнавал, на свято Перемоги російської імперії.

Але кого перемогли рашисти? Самих себе, впевнений, вони вбили свої душі. Навіть у самій Росії це вже назвали "побєдобєсієм" - бо споглядаючи ці картинки іншого й не придумаєш. Це все виглядає, як кадри з якогось недолугого фільму жахів, де створіння у людській подобі намагаються зїсти нормальних людей.

То коли ж скінчиться цей фільм жахів? І чи можемо ми якось пришвидшити його кінець? Гадаю що скоро і ми просто повинні докласти для цього всі зусилля. Але для цього спочатку ми повинні врятувати себе – змінитись. Як це не банально звучить, але війна добра зі злом щодня відбувається у наших душах, всередині нас. Ми повинні бути людьми, такими, яким нас створив Бог. Якими ми й маємо бути – не перетворюючись на звіра у людській подобі. А тому на цій війні ми усі воїни і перемога залежить від кожного!