Філіппінська історія

Філіпінський диктатор Фернандо Маркос вів розкішне життя, кидав за грати опозиціонерів, контролював усі ЗМІ. Якось перед виборами у 1983 році він вбив свого головного опозиціонера - Беніньо Акіно... Щоправда Маркос твердив, що це не він і це є правда, вбивав дійсно не він, а кілер. Ця подія настільки порушувала "демократичні права і свободи" на островах, що країни Заходу, незважаючи на антикомуністичні заслуги режиму, одностайно виступили проти диктатора. Більшість послів ігнорували заходи "великого Фернандо", керівники найвпливовіших держав світу радили йому піти у відставку. Зрештою диктатура впала... 2015 рік. Демократія і захист прав людини досягли небаченого рівня. В Московській Сатрапії вбивають не просто чергового опозиціонера, а найвідомішого противника режиму Путіна - Бориса Немцова. Але Росія не Філіпіни, і є велика вірогідність, що цього разу Захід не обмежиться висловлюванням стурбованості, а заявить про незвичайну, суттєву, не таку як зазвичай стурбованість з приводу дотримання прав людини в Російській Федерації. Що ж до Путіна, то він також Немцова не вбивав, вбив кілер. Це африканські диктатори люблять особисто вбивати опонентів, а в Ерефії "цивілізація".