Диктатура демократії

Чомусь сьогодні заведено та модно бути демократичним. "Вільний" ринок, ліберальна економіка, "європейські цінності" - нібито поняття, які не вимагають зайвого обговорення. Але насправді за цими загальними назвами криється зміст не такий і приємний, якщо придивитись ближче та уважніше. Пани "демократи" вказують, як нам жити та що робити на нашій рідній землі. За це з барського плеча дають в рост мільйони та мільярди доларів, а по суті — папірців, під добрячі відсотки! Диктуюь умови добродії так відкрито та відчайдушно, ніби вважають Україну своєю філією, або ж провінцією. Прикладів останнім часом багато, ось один із них. З іншого боку є наші північні браття-слав'яни, які змагаються з "демократами" за право власності на Україну, наввипередки "обдаровуючи" уряд України кредитними мільярдами. З політиками все ясно — вони задля влади та грошей можуть піти на все. Прикро, що багато людей ведуться на гарну картинку (одні - демократичної Європи, інші — Русского міра), не розуміючи, що це пастка з подвійним дном. Чому?

По-перше, ці кредити є прямою загрозою незалежності та взагалі існуванню України. Країну з року в рік розкупляють по частинах. Стратегічні галузі або прибирають до рук, або просто валять. А коли прийде час (це може бути вже скоро), доведеться платити не папірцями, а нашою Батьківщиною, нашою рідною землею! (Хоча є інший варіант, про який трохи згодом).

По-друге, ті гроші, які отримує уряд, ідуть частково на латання дірок (щоб потім з'явились іще більші) і частково — на рахунки окремих фірм та громадян. Здогадайтесь, хто потім буде розплачуватись... При цьому Україна має більш ніж достатньо ресурсів для процвітання. Питання лише — КУДИ ЦІ РЕСУРСИ ДІВАЮТЬСЯ, тобто кому в кишеню? Думаю, всі ми знаємо, куди. Тому основне питання занепаду країни — нездоровий перерозподіл ресурсів (грошових потоків, промисловості та іншого виробництва, сільського господарства, торгівлі і т.д.) в країні як наслідок знахабнілої, необмеженої та безкарної влади великого капіталу, навмисного банкрутства державних, в т.ч. стратегічних підприємств, придушення та знищення малого бізнесу...

Повернімось до країн, що несуть "демократію" у світ. Вони не мають честі та совісті, не гребують будь-якими методами чи засобами: брехня, підлість чи військове втручання для них — нормальні речі. "Добродії" насаджують по всій планеті свою "демократію", а насправді – просто маніпулюють цілими країнами задля задоволення власних потреб та інтересів. Тому не варто вірити в слова, нехай їх би говорили найвищі посадовці сітової спільноти. Не варто сприймати за чисту монету висновки з екранів телебачення і газет. І навіть історію не треба сприймати за аксіому, бо вона написана та постійно переписується "переможцями". Лише справи вказують на дійсне єство. Треба вчитись, відчувати, аналізувати та робити власні висновки, думати своїм розумом!

В теперішній час, коли Україну як ніколи активно розривають на шматки наші добрі сусіди та партнери зі Сходу і Заходу, важливо залишати розум холодним. Треба відкинути ілюзії, що можна доручити управління державою політикам та олігархам, і при цьому мати гідну, насправді цивілізовану країну. Те, що зараз називають інвестиціями в економіку, виробництво, сільське господарство, зазвичай є банальною скупівлею держаних (народних) багатств. Те, що називають "покращенням" - так, це покращення, але для певної групи особистостей та їх родин. А те, що Україні так собі ненав'язливо пропонували (і продовжують) наші європейські друзі під соусом "асоційованого членства" - занепад економіки і втрата незалежності!

А тепер про інший варіант — який зараз втілюється в Ісландії. Якщо коротко, там під час кризи 2008 року впала банківська система і країна збанкрутувала. Але люди не стали підкорятись правилам гри та чекати на поглиблення злиднів, вийшли на вулиці, домоглись відставки уряду та відповідальності банкірів, самоорганізувались, створили конституційну комісію, провели референдум і прийняли дійсно народну Конституцію. Народ вирішив, по яких законах йому жити, без участі політиків та олігархів. Так, ісландців набагато менше за Українців, їх країна не знаходиться на такому перетині геополітичних інтересів, як наша. Але ісландський прецедент ігнорують ЗМІ, про нього чомусь не говорять з телеекранів та не пишуть в газетах. Бо це — початок краху гнилої політичної системи, яка панує в світі, це - початок кінця цієї демонічної "демократії", яка несе свободу за допомогою сили і брехні, вбиваючи, катуючи людей та знищуючи цілі країни.

Якщо ми бачимо та усвідомлюємо, що коїться в Україні (та світі), то маємо робити 3 речі: ДУМАТИ, ВІДЧУВАТИ і ТВОРИТИ. Думати власним розумом, перевіряти будь-яку інформацію відчуваттям та творити реальність, за яку не буде соромно. За умов відмежування владної, бюрократичної, олігархічної машини від людей, іншого шляху, окрім самоорганізації, в українців нема, якщо ми не бажаємо найближчим часом залишитись в історії назавжди!