Подія. 200.
Натрапив в інтернеті на цікаву точку зору про Тараса Шевченка: "При всій значній кількості різноманітних друкованих матеріалів про видатного українця Тараса Григоровича Шевченка, його особистість і до цього часу полишається непізнаною в усій своїй повноті. Загадка феномену Шевченка залишається нерозгаданою!" http://taras200.io.ua/
Так, важко із цією думкою не погодитись. Та є люди, які вперто працюють над розкриттям особистості поета, академіка живопису-маляра — Тараса Шевченка. І нагода для того, щоб звітувати про свої здобутки в цій нелегкій справі доволі значуща. Наступний рік буде ювілейним — 200 років від уродин нашого славетного Кобзаря.
Чимало буде й заходів, присвячених цій даті. І виявляється, є ті, хто завчасно до цієї події розпочав готуватись. Один із таких, справжніх поціновувачів творчості великого Тараса, явив загалові свій восьмирічний доробок — нарешті повний нецензурований "Кобзар". Цьому, як з'ясувалось, передували п'ять видань, від 2006 до 2011 "Забороненого Кобзаря" (вилучене) — невеличкої збірочки, яка містила те, що ретельно виполювала як цензура царату, так радянські охоронці душ народу від правдивого Слова народного Поета.
З упорядником цього незвичного "Кобзаря", ми познайомились ще далекого 2004 року, під час "помаранчевих" подій. Нас, як виявилось пізніше, об'єднували не лише сподівання на те, що все проголошене людиною, на яку покладав стільки надій люд український, буде виконано, і життя народу піде шляхом, який окреслив ще Тарас Шевченко:
І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син і буде мати,
І будуть люди на землі.
Та, на жаль, не так все сталось, як гадалось... Але то все вже минуле.
А ми існуємо нині в реаліях, які нам "подарував" третій Президент.
Показово, що Микола Зубков, як і я, має коріння в Росії. Саме там народились наші батьки, яких потім уже доля занесла в Україну.
Згодом я із здивуванням дізнався, що Микола Зубков є одним із провідних знавців з української мови.
Зокрема ним видано понад п'ятдесят праць, присвячених різним аспектам нашої української мови: підручники, посібники, довідники та словники.
Саме по собі — це вже незвичне явище, коли росіянин, так закохавсь у нашу співучу, неперевершено мелодійну мову.
Задумане й підготовлене ним видання "Кобзаря", унікальне вже тим, що зусиллями упорядника, у багатьох Шевченкових текстах, з'явились такі доповнення, коментарі та виправлення, яких, за уважного вивчення інших видань, бракує в жодному, у тому обсязі, у якому їх знайшов та оприлюднив Микола Зубков.
Це мені стало зрозумілим, коли я отримав із його рук оте видання. Усі тексти, які знайшов пан Микола в рукописах, архівах, у незаанґажованій періодиці діаспори, із книгозбірні Центру українських студій ім. Д. Багалія ХНУ ім. В. Каразіна, було ретельно вивірено, порівняно й виокремлено товстим шрифтом у книзі.
Збірку доречно доповнює малярська Шевченкова спадщина, чимало ориґінальних фотокопій поетових автографів і його цікавих листів, документів тощо.
І коли знаходиш відповідні тексти в надрукованих творах, стає зрозумілим та величезна підготовча праця, а як результат — цінність, яку закладено в цьому унікальному виданні.
Але важко оминути вишуканий зовнішній вигляд "Кобзаря", поліграфічне виконання, якість паперу та ще чимало неповторних відмінностей, порівняно з іншими подібними виданнями. Це я стверджую, як колишній, досвідчений видавець.
Усе це, купно, дозволяє поцінувати поліграфічний шедевр таким нині модним словом — "супер!"
Дорогий, упоряднику! Дякую Вам і видавництву за дієву відданість українській духовній справі, та за шану нашому генієві — Великому Тарасові.
