Звільнення Андрія Шевченка - крок влади до тотального контролю над медіа-простором
В минулу п'ятницю, в останній день пленарного тижня рішенням більшості Андрія Шевченка було звільнено з посади Голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації.
На мою думку, для цього було декілька причин:
Перша – це наступ на опозицію і її права. Згадаймо, що влада навіть вилучила з Конституції і законодавства поняття "опозиція".
Друга – влада готує медіа-простір для свого тотального контролю, тому представник опозиції на цій посаді її не влаштовує.
В той же час варто звернути увагу на намір фракції БЮТ-Батьківщина, яка свого часу делегувала Шевченка на посаду Голови комітету свободи та інформації знову висунути його кандидатуру. При цьому Партія Регіонів заявила, що підтримає будь-яку кандидатуру, яку висуне опозиція. В цьому відношенні варто очікувати протистояння між двома фракціями. Одна буде наполягати на перепризначенні Шевченка, а інша – зняти ту ж кандидатуру.
Особисто я здивований бажанням владної більшості скинути представника опозиції з керування комітетом, котрий по праву має належати саме опозиції. Тим більше, що в цьому комітеті більшість належить саме владі. Не головування має значення, а голосування. Якщо немає більшості в комітеті, то голова мало що може зробити аби перебороти позицію комітету.
З огляду на професійність Андрія Шевченка, його державницькі, патріотичні позиції, він не влаштовує владу, як голова комітету, оскільки він може висловлювати свою думку. Я вважаю, що в діях влади це крок назад, який виставляє її перед зовнішнім світом як таку, що чинить тиск на опозицію і намагається придушити її.
Провладна більшість проголосила, що підтримає будь-кого іншого від опозиції. Проте, по відношенню до окремої кандидатури Андрія Шевченка це "політичний блеф". Чи підтримає влада іншого кандидата – побачимо. Андрій Шевченко не влаштовував владу через свою позицію, професіоналізм і авторитет. Очевидно, владі потрібен інший кандидат від опозиції, менш авторитетний і більш керований. Швидше за все влада триматиметься цієї точки зору, але категорично виступатиме проти Андрія Шевченка, вбачаючи в ньому основну загрозу своєму пануванню в комітеті.
