четвер, 16 січня 2020 16:55
Юрій Стригун
Юрій Стригун
Юрій Стригун

Шлях баби Дусі

"Поки височить ідол на горі — дайте камінь, ухопіть колоду та валіть його швидше. Але як тільки він упаде й перші ознаки свідомості з'являться на його обличчі, — відведіть ваше каміння. Він сам повертається до людей. Не позбавте його цього божественного шляху".

Цитую Солженіцина минулої суботи. Гордість українського спорту — боксер Василь Ломаченко розмістив у соцмережі православне відео з російським спецназом у головній ролі. Коли почалася хвиля обурення — склав вірша на своє виправдання. Мовляв, брат пішов на брата. Вийшло ще гірше.

Він — ватник, вирішили фанати боксу.

Згадую історію з бабою Дусею з Тального на Черкащині. Тієї зими, коли скидали Януковича, вона знайшла підробіток — їздила на Антимайдан. За раз Партія регіонів платила 200 гривень. 2014 року це були непогані гроші.

Баба довго сумнівалася, але таки наважилася.

— Один раз відбуду, ніхто мене в тому Києві не помітить, — казала. — А на 200 гривень можна тиждень жити.

А потім сталося непоправне. Дорогою від Річкового вокзалу до Маріїнського парку на бабу вчинили замах. Ворони мають дурну звичку витягати кістки зі сміттєвих контейнерів і кидати їх із висоти. Кістка, кинута вороною, влучила бабі в голову. Вона знепритомніла.

Бідолаху потягли до автобуса, купили нашатир і привели до тями. Потім відпоювали чаєм. Баба Дуся думала, що більше не побачить рідної хати. Клялася більше не грішити, якщо виживе.

У Тальне поверталася іншою людиною.

— Як же мене, діти, Бог побив за того Януковича! — розповідала згодом.

Тепер мені страшно за боксера Ломаченка. Якщо не покається швидко — піде божественним шляхом баби Дусі.

Зараз ви читаєте новину «Шлях баби Дусі». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі