Менша донька слухає онлайн лекцію із мовознавства. Викладач розповідає про старообрядців із Вилкового на Одещині.
— Я теж була в їхніх селах, — не стримується.
Чотири роки тому ми зі Світланою поїхали в Микільське й Золотарівку — анклави старообрядців у сусідній Кіровоградській області. Найбільше, що різало слух, — російська мова в селі. Учні в школі мають прізвища Єгоров, Єршов, Воробйова.
— 1754 року старовіри заснували наші села, — розповідав сільський голова Володимир Щукін. — Жили відособлено. Всі порядки були, як у Росії. Колективізація, на відміну від українських сіл, пройшла легко. Українці — індивідуалісти. А в нас усе вирішувала селянська община. Колгосп, по суті, нічого не міняв. У 1930–1940 роках вам ніхто кварти води не подав би. Не хотіли осквернитися. З українцями жили так собі. До 1980-х хлопці билися стінка на стінку, село на село.
Чорт смикнув мене запитати про політичні симпатії старообрядців.
— Ну, що ви таке питаєте? Раніше голосували за Януковича. А тепер — за "Опозиційний блок". Голосують за тих, хто за Росію.
Місцевий атовець казав, що в селах немало відвертих сепаратистів.
— В обличчя кажуть: "Когда сковырнем эту фашистскую власть, спросим — сколько ты русских людей убил".
Старезній Агаф'ї Фроловій було під 100 років. У війну її забрали остарбайтеркою в Лотарингію. Лишитися там і думки не було. Повернулася в свій вузький світ.
— Телевизор не смотрю, радио не слушаю, газет не читаю. Почто они мне? Читаю божественные книги. В церковь не хожу — ноги не носют.
Згадую, що коли готувався до поїздки, прочитав масу літератури. Раніше ці краї називалися Новосербією. Цариця Єлизавета запросила сюди православних сербів. Їх було удесятеро більше, ніж старовірів. Та вони асимілювалися з українцями. А старовірам і 260 років не вистачило. Все чекають на Росію і свого білого царя.
Хоч би не дочекалися.
Коментарі
2