пʼятниця, 16 березня 2018 16:00

Втеча до протилежності

Коли Йоганну Вольфґанґу Ґете було 37 років, він утік із Ваймара в Італію. Таємно, несподівано, немов злодій. Утік не від небезпеки, а від спокою: тут, у столиці герцогства, все було надто добре.

Ґете обожнювала публіка та місцева аристократія. І герцог Карл-Август, який привів його до двору: йому було 18, Ґете – 25 років, вони стали найліпшими друзями. І герцогиня Анна-Амалія, мати Карла-Авґуста: їй було 36, коли вони познайомилися; можливо, їх поєднувало щось більше, ніж дружба. Він мав найвищу з державних посад, можливих для бюрґера – справжній таємний радник. Міг впливати на формування військ, будівництво доріг, театральний репертуар; почувався в безпеці й насолоджувався свободою.

Але він утік. О третій ночі, нікого не попередивши. Придумав собі інше ім'я Йоганн Філіп Мьолер, іншу професію – художник, вік – зробився на 10 років молодший. Увів в оману всіх – і найліпшого друга, і кохану Шарлотту фон Штайн, придворну даму Анни-Амалії, Ґетеву ціложиттєву співрозмовницю.

Чому він наважився на втечу? Бо хотів побачити Рим. "Велику красу", La grande bellezza, як потім скаже Паоло Сорентіно. У листах під час подорожі обіцяв, що повернеться за місяць, а повернувся за два роки.

У цій втечі – великий парадокс. Ґете тікає з протестантського Ваймара в головне місто римо-католиків. Тікає з культури, зосередженої на слові – до культури, зосередженої на формі. З Риму він пише, що "народжений заново" (його протестантські друзі навряд чи цьому зраділи би), але він точно навчився "бачити заново". Мабуть, один із головних талантів зрілого Ґете – це вміння бачити, вміння писати так, немов малюєш картину. Потім він напише "Теорію кольорів": трактат, у якому доводитиме, що колір – це творіння двох принципів: світла й темряви. Тут він теж намагатиметься зрозуміти, що це означає – бачити.

Після Ґете Італія продовжить бути важливою для німецької культури. Ернст Теодор Амадей Гофман постійно даватиме своїм німецьким персонажам італійських двійників: поїхати в Італію означало опинитися у світі навиворіт. Ніцше протиставлятиме італійську музику культові Ваґнера в Німеччині. Томаса Манна неможливо уявити без "Смерті у Венеції".

Ґете, можливо, задав цей формат: його втеча до Риму була втечею до Протилежності. До іншого полюса свого життя. Німеччині аскези потрібна була Італія насолоди. Ґете "бурі-і-натиску" потрібні були спокій і форма.

Естетика "бурі-і-натиску", Sturm-und-Drang, з'явилися в Європі у 1770-х, разом зі "Стражданнями юного Вертера". Ґете пише цей текст у 24 роки – і він зробить його популярнішим, ніж сучасні рок-зірки. Історія про нещасне кохання, що закінчується самогубством, стає народженням нової літератури. "Вертер" приведе його у Ваймар – через нього герцог вважає Ґете генієм, і зробить усесвітньою знаменитістю. Всемогутній Наполеон читає сентиментальний текст про слабкість закоханого хлопця сім разів – неймовірно, правда?

Однак життя Ґете – це хвилі. Через сім років після "Вертера" він знущається з сентиментальної літератури й насолоджується практичним життям. Йому 30, він любить земні речі, пише мало, стає управлінцем.

Однак мине ще сім років – і прийде нова хвиля. Втеча в Рим була її символом. Від практичного життя назад до естетики. Від землі назад до небес – чи принаймні до міста, до цих небес найближчого.

Чому все це важливо для нас? Бо Ґете як ніхто відчував, що в житті інколи ­важливо шукати великої Протилежності. Адже життя часто виштовхує нас із рівноваги, й аби себе збалансувати – треба стрибнути до іншого полюса. Людина схожа на маятник: ніколи не досягнеш центру, якщо не прагнеш протилежної точки.

Ґете знав, яким важливим для людини є ритм. Ритм тіла, ритм свідомості, ритм епох у ­житті. Він відчував, що неможливо підпорядкувати життя одному-єдиному принципу. Бо є ризик, що цей принцип перетвориться на каміння – міцне, але неживе. І щоб уникнути смерті й автоматизму, треба інколи тікати. Не від чогось, а до чогось. До іншого полюсу. До точки по той бік твого горизонту

Зараз ви читаєте новину «Втеча до протилежності». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі