Український журналіст Павло Казарін недавно зауважив, що на цих виборах Instagram переміг Facebook. Картинки перемогли слова, красиві "луки" перемогли аргументи, візуальні фільтри переважили фільтри критичні.
Уже маємо дані, які цю інтуїцію підтверджують. Минулого тижня оприлюднили дослідження "Інтерньюз-Україна" та компанії Singularex за підтримки організації Internews про віддзеркалення виборів в українських сегментах Facebook, Instagram і VK. Воно тезу Казаріна ілюструє "твердими" даними. Якщо в забороненому, але досі популярному "ВКонтакте" домінують російські та сепаратистські тези, то в Instagram домінує Зеленський. Не просто домінує – він робить своїх конкурентів майже невидимими. Найближчого переслідувача, Порошенка та його команду, Зеленський випереджає у 10 разів – і за кількістю лайків (7,6 млн проти 719 тис.), і за кількістю переглядів відео (24,6 млн проти 3,5 млн, і за кількістю коментарів (203 тис. проти 25 тис.). Решта політиків відстають ще більше.
Домінування Зеленського в Instagram було не єдиною причиною його перемоги. Але й не останньою. У цій мережі сьогодні "тусять" 11 мільйонів українських користувачів – кожен четвертий із нас. Туди йде молодь та аудиторія неполітична – а тому важливо було завоювати саме її. І ще одна річ: Instagram сприяє гламуризації публічного простору, яка тепер сягнула політики. Через нього люди все більше голосують не розумом, не шлунком, навіть не серцем, а очима.
Зе-команда зрозуміла ці зміни раніше за інших. Відчула, як швидко тане тонка межа між політикою і розвагою. Що політикам треба боротися не тільки за голоси виборців, а й за їхні лайки, тобто за емоції. Як потрібно політикам бути "на позитиві" – бо іншого Instagram не приймає.
Але є ще одна річ, яку Instagram змінив. Facebook досі залишається, хоч і недосконалим, але простором для розмови. Для дискусій, обміну думками, срачів, пошуку людей, які думають так само, як ти. Instagram простір для розмови звужує до миттєвих візуальних вражень. Він ще більше знищує нашу здатність сказати "стоп". Фаустівське "зупинися, мить, ти прекрасна" – явно не про нього. Instagram ще більше перетворює інформацію на потік, а нас – на покинуту всіма людську фігурку під грандіозним інформаційним водоспадом.
В епоху, коли був тільки телевізор, інформація була розділена на клітини, комірки, часові відрізки. Програма новин розпочиналася о 20:00; улюблений серіал ішов по четвергах, а футбольні матчі можна було подивитися на вихідних.
Коли ж інформація стає потоком, її все складніше "розрізати" і розрізняти. Ми втрачаємо здатність роз'єднувати і класифікувати; ми все менше впізнаємо авторів статей, книжок чи висловлювань; ми все менше здатні порівнювати слова і дії, і зіставляти сказане сьогодні зі сказаним рік тому. Бо все стало потоком, нерозрізнюваним і нескінченним.
І в цьому потоці виграє той, хто повторює одне й те ж. Хто щодня втовкмачує одну думку в різних варіаціях. Хто дає цьому потоку той самий запах і той самий меседж. Наприклад, що Україна – це недодержава, що вона сама хоче війни і що нас ніхто в світі не любить.
Російська пропаганда найкраще опанувала цю "потокову" технологію. Її клони в українському медіа-просторі – наприклад канали Медведчука – роблять те саме. Вони є нескінченним потоком повторювання. І те, з яким завзяттям вони це роблять, є головною причиною їм не вірити.
Хай там хто намагається заволодіти вашими думками й очима, годуючи вас тим самим інформаційним напівфабрикатом, ви завжди можете зупинитися й озирнутися. Здатність думати, розрізнювати і проводити межі завжди буде однією з головних людських здатностей. Наша людяність залежить від того, чи вміємо ми аналізувати, розрізнювати і впізнавати. Чи здатні чинити опір. У тому числі опір потокові
1 
1
Коментарі