"Путін налаштований на тривалий бій" – Лайонель Барбер

Думки у виданні The Financial Times письменника та колишнього редактора FT Лайонеля Барбера

Настрій у бункері президента Володимира Зеленського в Києві зараз тверезий, що межує з похмурим, і швидка відставка прем'єра Бориса Джонсона навряд чи підняла настрій. В Україні до Джонсона, мультяшного персонажа з Британії, ставилися серйозно. Він виконував обіцянки про військову допомогу і був обнадійливою постаттю в західному альянсі, сприйнятливому до російського шантажу щодо енергетики та ядерної зброї.

Стратегія Володимира Путіна відійшла від початкового нездійсненного плану встановлення маріонеткового режиму в Києві. Відтоді російський президент вирішив вести війну на виснаження на сході та півдні, мета якої у тому, щоб позбавити Україну здатності діяти як суверенна держава.

"Усі тупі росіяни вже мертві", – сказав недавно високопосадовець з оточення Зеленського західному гостеві.

Путін, як він зазначив, вичікує, будучи певним, що зможе витримати спочатку великі, але тепер менші втрати. Зламати бойовий дух українців, і, в результаті, перемогти у прагненні відновити сферу впливу Росії в її ближньому зарубіжжі.

У Вашингтоні адміністрація Джо Байдена дійшла висновку, що життєво важливо "пробити" переконаність Путіна, що може перечекати Захід. Це означає, що українцям мають надати кошти для заподіяння великих втрат росіянам та дозволити повернути території на Донбасі та навколо Херсона.

Під жорстоким артилерійським обстрілом українські сили були змушені здійснити тактичний відхід. Тепер на Україні лежить відповідальність зупинити і розвернути назад поступовий наступ Росії, і не дати їхнім військам закопатися на зиму. Це вимагатиме набагато більших зусиль Заходу щодо постачання та навчання української армії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Україна після перемоги зміцнить безпеку Східної Європи" – Ендрю Д'Аньєрі

Важливо відзначити, що адміністрація США не вважає, що ці зусилля поширюються на вигнання росіян з усієї України. Цю перспективу вони вважають нереалістичною та потенційно небезпечною. Чиновники пам'ятають про російську військову доктрину, яка дозволяє застосовувати ядерну зброю у разі "екзистенційної загрози".

Пролиття крові росіян, підрив їхніх ліній постачання, гра на нестачі кадрів у Росії та підняття загрози до небажаної національної мобілізації - усе це служить меті посіяти сумніви в умах Путіна та його командирів.

Тільки тоді може з'явитися можливість "паузи" у бойових діях, яка дозволить перегрупувати сили України, відновити українську економіку і відновити експорт із заблокованих портів. У цей момент двері для дипломатії можуть відчинитися, коли і Росія, і Україна сядуть за стіл переговорів на фоні західних санкцій, які продовжать діяти.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "У Норвегії є спільний кордон із Росією. Ми готові до військової агресії" – Сандра Андерсен Ейра

Або ми так вважаємо. Проблема зі сценарієм "пауза" в тому, що він може переоцінити розсудливість Путіна та недооцінити рішучість України боротися до останнього чоловіка і жінки. Ті, хто розмовляв з Путіним з початку війни, кажуть, що він переповнений невдоволенням Заходом, але впевнений у своїх важелях тиску на Європу в умовах майбутньої енергетичної кризи. Припинення експорту газу в Німеччину цього тижня, нібито для ремонту газопроводу, є лише передчуттям.

Заклики знову відкрити порт Одеси з гуманітарних міркувань, щоб дозволити експорт пшениці до країн, які мають труднощі, такі як Бангладеш, Єгипет, Ліван і Пакистан, Путін зустрів знизуванням плечей у стилі КДБ.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Росіяни потріпані, не мають сил захопити навіть Донбас" – литовська політологиня Довіль Якнюнайте

Цинізм Путіна досягає таких висот, які важко переварити навіть досвідченим співрозмовникам. Для західної громадської думки, яка досі твердо підтримувала Україну, це має стати тривожним дзвінком. Він налаштований на тривалий бій. Ось чому західні уряди зобов'язані продовжувати виступати за щедру економічну, фінансову та військову підтримку уряду Зеленського та неминучі жертви вдома.

Роберт Габек, міністр економіки Німеччини та лідер "Зелених", подає приклад у цьому відношенні, оскільки прагне відучити німців від дешевої російської нафти та газу. Як і Маріо Драгі, прем'єр Італії, який попередив своїх громадян, що цього літа вони зіткнуться з вибором між миром та кондиціонером.

Зрештою, війна в Україні залежить від того, переможе закон джунглів чи верховенство права. За результатом уважно стежать інші великі країни, особливо Китай з його "тайванською спокусою". Джонсон не Вінстон Черчилль, але він розумів ставки. У цьому вузькому, але важливому сенсі, його бракуватиме на міжнародній арені.

Переклад Gazeta.ua

×