"Вівці та буряки — символ хазяйства!" — так казав герой п"єси Івана Карпенка-Карого. Мабуть, саме цю думку частково взяла на озброєння Юлія Тимошенко. Вона тепер активно опікується розвитком буряківництва та цукрової галузі. Крім спонукання українськими літературними класиками, в прем"єр-міністра були й більш буденні підстави зайнятися цією проблемою: уже традиційно наприкінці літа кожного року ціна на цукор змушує багатьох домогосподарок хапатися за серце та нарікати на часи і владу.
Юлія Тимошенко ще за першого свого прем"єрства наполегливо вимагала продавати цукор за прийнятними цінами. Свого часу її навіть критикували за те, що завозила в країну закордонний цукор. Мовляв, дожилися — колись увесь світ годували цукром, а тепер самі купуємо. Але зрештою всі визнали: іншого виходу, щоб збити ціну на стратегічний для всіх господинь продукт, не було.
Тоді доводилося фактично гасити цінову пожежу. Тепер глава уряду вирішила підійти до розвитку галузі стратегічно. Для цього є підстави — аграрний комплекс навіть під час кризи фактично витягнув усю вітчизняну економіку. Зрештою, криза є найбільш підходящим періодом для здійснення реформ.
У містечку Гайсин на Вінниччині під головуванням Юлії Тимошенко відбулася Всеукраїнська нарада з питань розвитку цукробурякової галузі. Прем"єр зранку прибула до "цукрового Донбасу", як іменують Поділля, та подивилася всі щаблі виробництва цукру: від поля, де вирощують і збирають буряки, до складу, де вже зберігаються мішки з готовою продукцією. Під вечір вона радилася з фахівцями, що треба зробити для повернення минулої слави України як центру цукровиробництва.
А пишатися нам справді є чим. Ось лише окремі історичні факти. На початку ХІХ ст. в Україні вироблялося 87,4% цукру всієї Російської імперії. У нас було 154 цукрові заводи із 185, що на той час існували в царській Росії. А такі династії цукрових магнатів, як Яхненки, Терещенки, Симиренки, Потоцькі, Бобринські та інші доклали руку до "цукрової лихоманки" 1960-х років ХІХ ст., коли український цукор заполонив цілу Європу. Кожен тодішній хазяїн вирощував буряки. Продовжувалися ці традиції і за часів Радянського Союзу. Тепер картина інша: з колишніх 190 цукрових заводів уціліли лише 64. Загалом українці споживають приблизно 1,95 млн т цукру щорічно, а виробляють — 1,5 млн т. Різницю доводиться імпортувати.
Юлія Тимошенко поставила завдання в перспективі знову вийти на експортні можливості, а вже найближчим часом — знизити ціну цукру. Уряд, за її словами, готовий підставити плече виробникам. Для цього Кабінет Міністрів розробить і затвердить комплекс заходів, які сприятимуть покращанню ситуації в цукровій галузі.
Прем"єр-міністр переконана, що насамперед не вистачає зваженої та прогнозованої державної політики щодо розвитку цукрової галузі.
Українці споживають приблизно 1,95 мільйона тонн цукру щорічно, а виробляють — на 0,45 мільйона тонн менше. Різницю доводиться імпортувати
— Україна, яка завжди була батьківщиною великих урожаїв цукрового буряку, батьківщиною найкращої науки з системи вирощування цукрового буряку та провідною країною експорту цукру до Європи та Близького Сходу, сьогодні втратила свої позиції, — констатувала Тимошенко.
Для повернення колишньої потужності необхідно забезпечити цукрову галузь стабільними обіговими коштами, для чого треба змінити кредитну політику. Це — по-перше. По-друге, техніку підприємства купують за кордоном.
— У бюджеті вже заклали на цей рік, і на наступний рік також будемо закладати спеціальну статтю, згідно з якою надаватимуться державні гарантії для того, щоб купувати найсучаснішу, найефективнішу і найпродуктивнішу техніку для сільських господарств, які вирощують цукрові буряки", — сказала прем"єр. За її словами, така техніка надаватиметься в лізинг, під довгострокові кредити, без першого внеску.
Під час дискусії прем"єр наполягала, щоб цукровики переходили на біогаз. Адже 30% собівартості цукру — це вартість природного газу, який використовують заводи.
Оскільки модернізація — це процес, що триває принаймні рік, то вже зараз уряд ухвалить рішення про здешевлення природного газу для цукрових заводів. Це дозволить їм вільніше дихати та знизити вартість продукції. Також уряд забезпечить виплату дотацій сільськогосподарським підприємствам — виробникам цукрового буряку в розмірі 750 грн на 1 га. Розмір дотації на наступний рік залежатиме від обсягів урожаю і виробництва, наголосила прем"єр.
Можливо, нарада в Гайсині колись сприйматиметься як відправна віха у відродженні українського цукровиробництва. І повернуться часи, коли нашим цукром ласуватиме Європа, а в Україні з"являться нові Терещенки та Симиренки. Принаймні експерти стверджують: якщо Юлії Тимошенко не зашкодять провести реформи, у нас зникне традиційне осіннє подорожчання цукру, а домогосподаркам не треба буде запасатися ним ще із зими.
2 
1
Коментарі