Найбільший у Вінниці вибір живих щурів та мишей на Центральному ринку. Кілька продавців пропонують тварин по 10 грн. Хом"як коштує 15, морські свинки до 20 грн.
— За останній місяць до нас із півсотні людей приходило прицінитися, — розповідає продавчиня тварин 62-річна Неля Мельничук. — Одні придивлялися, куди крисі бантика можна причепити, другі про упаковку думали. Зарання ніхто купувати не хтів, бо вона ж жива, за нею доглядати треба. Наплив почнеться в останній день року.
До Нового року Мельничуки планують винести на ринок сотню щурів. Розводять їх удома.
— У нас є й миші, — каже Мельничук. — Але від них запах буде в квартирі. Тому користуються меншим попитом. Щурів теж не всі можуть удома тримати. Багато людей гидиться їх довгого лисого хвоста. Навіть у руки через це відмовляються брати.
Олена дістає щура з клітки. Його хвіст нагадує маленького вужика.
— Я колись у бібліотеці медуніверситету працювала. Під нами лабораторії були, де на мишах та крисах досліди ставили. Одного разу від них утікла біла криса і пробралася до нас. Ми її боялися через те, що могла бути чимось заражена. Потім підлогу після неї дезінфікували, — кладе назад щура Олена.
До торговельної точки підходить хлопець. Питає, чи є щури-самочки.
— Торік купив собі криса Нарциса, — говорить Максим. — А тепер хочу йому подружку взяти.
Продавчиня обіцяє принести кілька самочок наступного разу. Жінці, яка збирається купити щура, пояснює, чим їх краще годувати.
— Вони дуже переборчеві, — попереджає Неля Мельничук. — Отравити їх важко, бо яд вони відчувають і отруйного не їдять. По них можна качество ковбаси перевіряти. Якщо криса їсть, то й людям можна, а якщо ні, то краще не труїти себе. А ще криси дуже люблять манну кашу. Ми своїм, наприклад, щодня варимо. Коли застине, кусочками ріжемо та даємо.
Щур у клітці нюхає повітря. Враження, ніби він киває головою на знак згоди.
— Криси — найрозумніші гризуни, — каже Олена Анатоліївна. — Мені знайома розповіла, що навчила їх команді "у клітку!". І ті самі забігали. А цього ми раз не вгледіли, і він утік, — показує на щура, який їсть кашу. — Бродив із тиждень. Видно, і коти за ним ганялись, і їсти не було чого. Вернувся. Потім ми йому навіть дверцята відкривали, але він нікуди з клітки не йшов.
3 
35413
Коментарі