Недільного вечора група хлопців на Театральній площі віком від 15 до 22 років під енергійну музику виробляють карколомні рухи.
— Цей танець називається брейк-дансом, або просто брейком, — пояснює 22-річний Денис Никитюк. — Мене захоплює гармонія музики й руху. Брейком займаюся шість років. Зараз підприємець. Робота забирає безліч часу, але завжди знаходжу можливість потанцювати. За цей час отримав 31 перелом. Якось зламав обидві ключиці, останнього разу — палець на руці. Коли щось ламав, приймав знеболювальне й танцював далі. Скільки мені казали: не твоє, побережи себе. Але я не кинув брейк. Просто не можу жити без нього. Це мій стиль, моє життя.
Нині в місті брейк танцює майже 50 чоловік.
— Танцювати можуть не всі, потрібно мати здібності, окрім того, тут легко травмуватися, — розповідає "ветеран" брейку Андрій Шулик, 20 років. — Хлопці, що приходять зараз — захищені від цього. Вони можуть вчитися в досвідчених танцюристів. А ті, хто займався брейком із самого початку, робили це на власних помилках і переломах. Починати танцювати краще підлітком. Мені, наприклад, вже дещо важко.
Андрій виходить на майданчик і демонструє майстер-клас менш досвідченим колегам.
Місцем традиційної тусовки брейкерів є Театральна площа. Вони збираються на ній у вихідні під вечір.
Для брейку не потрібно спеціальної екіпіровки. Досить просторого одягу, який не сковував би тіло, та зручне взуття.
— Ще потрібно бути веселим, вміти спілкуватися та отримувати задоволення від життя, — додає Андрій.
2 
35413
Коментарі