На роботу до західної Польщі цього року Вінницьке товариство "Україна-Польща" відправило 100 людей.
— Ми співпрацюємо з польським бюро з працевлаштування у Познані, — каже директор товариства 31-річний Валерій Гаврилов. — Вони кажуть, які фахівці їм необхідні, а ми набираємо.
27-річна Тетяна Курбель працювала кухарем у кафе в селі Вороновиця під Вінницею. Заробляла за тиждень 450 грн. Працювала позмінно. Чоловік торгував на ринку. Мав 100–150 доларів на місяць.
— Нам знакомий дав номер телефону цього бюро. Ми тільки рік, як поженилися, треба гроші, — каже жінка.
Уже двічі сім"я Курбелів їздила до Польщі на заробітки за допомогою товариства "Україна-Польща". Уперше протягом трьох місяців збирали помідори. Удруге — три місяці працювали на м"ясокомбінаті. Жили в різних місцях, у кімнаті для працівників.
— У пана Мулярського в місті Гожов-Великопольський збирали помідори в теплицях. Працювали 10 годин, — розповідає Тетяна. — Платили по 1,5 євро за годину. Їжу купували самі. Господар давав проїзні квитки на автобус. А на м"ясокомбінаті платили так само, але працювали 12 годин. Безкоштовно годували чотири рази бутербродами з м"ясною нарізкою. На роботу завозили машиною.
Після заробітків сім"я купила хату в селі Зозів Липовецького району Вінницької області. Планують, поки нема дітей, поїхати до Польщі знову.
— Нарікань зі сторони поляків на наших людей нема, — каже 54-річний працівник товариства "Україна-Польща" Василь Сосюк. — Зараз їм потрібно 10 швачок, 10 робітників із догляду за норками та 2–5 людей — за індиками.
Коментарі