— Люди вигадали казку, що тварина допомагала пішоходам переходити дорогу, не пускала їх на червоне світло. Насправді, собаки не розрізняють кольорів. Ця "даішниця" сім років була загрозою для водіїв — кидалася під машини, — говорить зоозахисниця 55-річна Ірина Сабалдаш із Черкас. Там біля вокзалу безпритульна собака стежив за рухом авто та пішоходів, говорять місцеві. Муха гавкала й гарчала, якщо порушували правила дорожнього руху. Тварину хотіли приспати, але волонтери знайшли їй дім.
— Муха кілька разів потрапляла під колеса, була побита машинами, — продовжує Ірина Анатоліївна. — Багато людей піклувалися про неї. Перш за все продавці, які працювали поряд у магазинах і на ринку. У тварини була зайва вага. Бо її годували, хто чим хотів. Через вік мала хворі очі, погано ходила. Та як тільки потрапила в тепло, за кілька днів бігала і скакала. У безпритульних собак — хороший імунітет.
Люди не хотіли віддавати тварину волонтерам. Звинувачували зоозахисників у викраденні.
— Півмісяця йшла війна за Муху, — каже Ірина Сабалдаш. Коли ми з чоловіком забрали "даішницю", то по інтернету розійшлося — собаку викрали. Люди не вірили, що хтось може безкорисливо забрати й доглядати її. Ми познайомилися з ними. Тепер розповідаємо, як почувається Муха.
Вона вільно гуляє у дворі — вольєр постійно відкритий. Любить у листі повалятися. Коли їй показали будку, то проспала там цілу добу. Навіть їсти не вставала. Любить господаря притулку Сергія. Що б він не робив у дворі, Муха постійно поруч.
Потоваришувала із Дружком. Його ми підібрали в тяжкому стані. З нього познущалися, був перемотаний колючим дротом. Кілька місяців звикав до людей.
Із Мухою завжди ходять разом. Мені подзвонила хазяйка притулку. Сказала, що хочуть поселити їх в одному вольєрі. Бо підходять до сітки й через неї дивляться одне на одного. Йдуть холоди, разом їм буде тепло.
Кілька місяців почекаємо, щоб привести Муху в порядок. Тоді почнемо шукати господарів. Хоча це практично не можливо, — додає Ірина Анатоліївна. — Молодих тварин мало хто хоче брати. А у віці — тим паче.
Марта чекала на зупинці померлого господаря
— Собака жив на зупинці під дощем, на холоді більш як два місяці. У неї помер хазяїн, казали. Старенький прибирав тут зупинку. Чекала його, — розповідає 67-річна Марія Голобороде з Черкас. Її будинок розташований поряд із зупинкою, де жила Марта.
— Людям не давала спати вночі, гавкала. Якийсь чоловік почав її відганяти, — додає Марія. — Людям стало шкода тварину. Змайстрували будку.
Я годувала, гладила, говорила з нею. Розмістила оголошення, щоб знайти господарів.
Оголошення про Марту побачила волонтерка 39-річна Олена Литвинова.
— Приїхала, зробила кілька фото, розмістила оголошення в соцмережі, — говорить Олена. — Наступного дня озвалася одна приємна жінка, вчителька англійської мови з Полтавщини. У неї з собакою одразу склалися стосунки. Марта почала лащитися, давала лапу, хотіла, щоб пузо їй почухали.
7 
35413
Коментарі