23 березня в місті Балаклія на Харківщині диверсанти підірвали 65-й арсенал Збройних сил України. 26 вересня — склад у місті Калинівка на Вінниччині. Україна втратила боєприпасів на $1,2 млрд — 33,5 млрд грн.
— Ці випадки викрили проблеми, якими десятиліттями ніхто не займався. Зокрема перевантаження складів, — каже 64-річний Ігор Романенко, заступник начальника Генерального штабу ЗСУ в 2006–2010 роках.
Чому виникли пожежі?
— Ворог вражає цілі, які завдають Україні найбільшої шкоди. На лінії зіткнення удари такого масштабу провести неможливо. Тому атакують артсклади в тилу. У Балаклії кинули бомбу з безпілотника, у Калинівці провели наземну операцію.
Чому склади переповнені?
— Після розформування радянського контингенту в Європі на склади почали звозити тисячі снарядів, мін і ракет. У Росії надлишок боєприпасів ліквідовують під час постійних воєнних дій — у Грузії, Україні, Сирії. Це дешевше, ніж утилізувати.
Як уникнути таких інцидентів?
— В Європі створюють невеликі сховища в стратегічних місцях. Треба розміщувати снаряди в кожному регіоні, на кількох об'єктах. Щоб могли захиститись від атак із будь-якого боку.
Склади мають охороняти контрактники, а не солдати-строковики. Людей потрібно ретельно добирати, бо персонал — перша ціль для ворога. Росіяни мають сучасні дрони, які важко виявити і знешкодити. Після Сватового (29 жовтня 2015 року росіяни атакували артилерійський склад у Сватовому на Луганщині з безпілотника. — ГПУ) військові НАТО сказали, що в них теж нема захисту від подібних технологій.
Які висновки ми зробили?
— Напрацювали комплекс дій на випередження. Маємо два напрямки розвитку — робота з персоналом і заходи, спрямовані на те, щоб не допустити прямих диверсій. У нас є технічні засоби, які знешкоджують безпілотники. Треба лише профінансувати ці заходи безпеки і встановити захисні апарати.
Росія атакуватиме?
— Атаки триватимуть, допоки триває війна. Росії вигідні диверсії на складах, бо вони завдають нам значних збитків, підривають обороноздатність.
5 
35413
Коментарі