Чоловік у балаклаві цілує в живіт вагітну дружину, яка втирає сльози.
— Ми чекаємо третю дитину. Як почалися бойові дії, вирішив іти добровольцем — захищати свою сім'ю. А що, мені терористів потім із вилами біля хати зустрічати? Краще зі зброєю.
На столичній Софійській площі в середу проводжають 60 добровольців батальйону "Азов". Більшість — із Донецької й Луганської областей.
— У меня в городе беспредел. Нельзя сидеть на жопе ровно и наблюдать за этим. Мужчина должен выполнить свой долг, — каже 17-річний Дмитро з Луганська, майже 2 м зростом. — Меня взяли, потому что мне некуда идти. Дома я участвовал в проукраинских флеш-мобах, за мной начали следить, поджидали возле подъезда, провоцировали. С трудом удалось выехать из Луганска. Месяц назад приехал и сразу записался добровольцем. Я уверен в себе, в своих новых друзьях, мы сейчас друг для друга — самые близкие люди.
Місяць чоловіки проходили вишкіл, навчали їх інструктори з МВС.
Шикуються біля пам'ятника Богданові Хмельницькому, моляться вголос:
— Україно, мати героїв, зійди до серця мого, прилинь бурею вітру кавказького, шумом карпатських ручаїв, боїв славного завойовника батька Хмеля.
— Ви — найкраще, що є в цій країні, — звертається до бійців командир батальйону 35-річний Андрій Білецький. — Ви отримаєте сотні братів, які готові за вас і Україну віддати свої життя. Ви теж до цього маєте бути готові. Чи є ті, хто передумав?
Перед від'їздом чоловікам дають годину, щоб попрощатися з рідними.
— Коли сперечаємося із сином, шукаємо аргументи. Завжди мої були сильніші, але не цей раз, — каже киянка 44-річна Оксана. Із чоловіком проводжають сина 20-річного Назара. — Взимку він так само сказав, що піде на Майдан. Цей раз я все робила, щоб відмовити — просила, плакала. Але визнала, що він повинен їхати. Сподівалася, що війна закінчиться, поки вони будуть у таборі. Залишається допомагати їм. Я знаю, він повернеться. Ми документи в інститут здали, вступати будемо. Із трьох моїх синів, він — найбільш сердечний.
Назар закінчив коледж, працював рієлтором, звільнився. Добровольцем пішов із товаришами з фан-клубу "Динамо".
— Киян мало, чоловік сім. Найбільше хлопців із Луганська. Усім же видно, що відбувається в державі. Помирають діти. Ми їдемо туди, щоб це зупинити, — Назар пригортає дівчину білявку Віолетту.
У батальйоні "Азов" 400 бійців. Екіпіруванням забезпечили волонтери. Видали зброю.
— Хлопці охоронятимуть узбережжя Азовського моря, від Бердянська до кордону з Росією, — каже командир Андрій Білецький.
Добровольці сідають у два білі автобуси, наостанок заводять українську народну пісню про Путіна. Матері й дівчата плачуть, чоловіки заспокоюють їх.
1 
1
Коментарі