— Якраз тут у 1908–1912 роках Ігор Сікорський виготовляв перший вертольот, робив перший запуск, — громадський активіст 21-річний Арсеній Пушкаренко заводить на подвір'я будинку Сікорського, на столичній вул. Ярославів Вал, 15б.
Триповерховий маєток стоїть за 200 м від метро Золоті ворота і за півкілометра від Хрещатика. Там жив Ігор Сікорський — автор першого гелікоптера й конструктор літальних апаратів. Його батько, лікар-психіатр Іван Сікорський, у садибі приймав пацієнтів. Нині дах тече, вікон і дверей немає, стіни майже обвалилися.
— Будівля належить Міністерству оборони. Її розпорядником є дочірнє підприємство Міноборони — "Готель Козацький", — продовжує активіст. — 2000-го дім на 49 років віддали в оренду Міжнародному благодійному фонду "Музей історії повітроплавання й авіації імені Сікорського". Фонд обіцяв зробити тут музей. Власники будинку ждуть, щоб він просто впав. Тоді тут зведуть щось фінансово вигідне. Це ж центр Києва.
На внутрішніх стінах споруди наклеєні чорно-білі роздруківки з фотографіями авіаконструктора та його родини, факти з біографії, цитати. На протилежній стіні білою фарбою написано: "Те, що один може уявити, інший може створити. Ігор Сікорський". На створення першого в світі вертольота його надихнули малюнки Леонардо да Вінчі.
Навпроти будинку Сікорських — дім-пустка. Це 5-поверхова садиба-флігель — пам'ятка історії ХІХ ст. Вікна виходять на Ярославів Вал, але закладені цеглою.
На вул. Ярославів Вал, 1 стоїть порожній будинок — "Замок барона". Це червона споруда зі шпилем та ліпленими крилатими демонами-горгулями, які тримають склепіння над входом. Збудували 1898 року.
— Цей дім єдиний у своєму стилі. Належить колишньому депутату Київради Олександрові Лойфенфельду, хоча формально записаний на доньку. 1998-го Лойфенфельд викупив тут усі квартири. Обіцяв зробити художню галерею, — розповідає Арсеній Пушкаренко.
На сусідній вул. Великій Житомирській, 32 стоїть так званий будинок зі зміями. Їхні скульптури на фасаді підтримують балкони. Звів 1911–1912 років архітектор Ігнатій Ледоховський як прибутковий дім у стилі київського модерну. Є пам'яткою архітектури.
— Цей будинок перебував у власності МВС, — говорить Арсеній Пушкаренко. — Його купили підприємці. Хотіли зробити ретро-готель, бо всередині збереглися старе оформлення, фрески. Але в них є лише дім, без прибудинкової території. Кажуть, земельна комісія попросила за ділянку багато грошей. Бізнесмени не схотіли платити, а без землі ремонтувати не можуть. Планують продати.
У Києві нараховують до сотні покинутих і занедбаних будівель. Більшість є пам'ятками міста, історії, архітектури.
— Одна з найвідоміших — колишня лікарня швидкої допомоги, а зараз — 16-та міська лікарня на вулиці Рейтарській, 22. Її будували у 1910-х. Колись там робив операції Микола Амосов, збереглися його інструменти. Будівля порожня через те, що Міністерство охорони здоров'я та Київська міськдержадміністрація не можуть з'ясувати, хто повинен реставрувати.
Будинки, що мають статус пам'яток, не можна зносити.
— Такі продають на закритих аукціонах, про торги не афішують, схеми купівлі часто напівлегальні. Пам'ятки не можна зносити, вкрай проблематично навіть реставрувати, — каже 31-річний Дмитро Мельничук, дослідник столиці. — Власникам простіше дочекатися, доки дім упаде, на його місці побудувати щось вигідне. У Києві так часто роблять. Тільки споруда почала сипатися — за ніч усе розвалюють. Ще кілька років тому на вулиці Набережно-Хрещатицькій стояв ряд приватних будиночків. Потроху їх знесли. Територію обгородили зеленим парканом, щось будуватимуть.
3 
35413
Коментарі