— Територія від вулиці Фрунзе до Отто Шмідта має охоронний статус. Крім того, це природно-заповідний фонд. На Генплані Києва вона позначена, як зелена зона. Тому тут не можна проводити жодних будівельних робіт. Під час археологічних розкопок на ній знаходили багато цінних предметів побуту Трипільської, Зарубинецької культур, періоду ранніх слов'ян, Київської Русі. Найдревніший ріг носорога датується 20-м тисячоліттям до нашої ери, — 35-річна Олена Єскіна з громадської організації "Київське віче" стоїть на горі Юрковиця в мікрорайоні Татарка.
Один зі схилів древнього пагорба має вигляд вирівняної трактором ділянки. Всюди глина, піщані купи. На будмайданчику — вагончик для робітників, поряд — собача будка.
Забудовують гору з 2012 року. Громадськість вийшла з протестами, роботи тимчасово призупиняли. Нині відновили. 3 листопада тут Олену Єскіну вдарив в обличчя невідомий. Власник території, припускає вона:
— Навколо була купа КамАЗів, тракторів, рівняли ділянку. Я почала розпитувати, чиє це, просила показати документи. Він не схотів. Постійно закривав обличчя, аби його не фотографували. Після удару я відлетіла і хвилин на 5 втратила свідомість. Коли викликали міліцію, чоловік уже сховався у своєму будинку, вимкнув світло і закрився. Написала заяву, але слідчий досі не запросив мене й не дав направлення на медичну експертизу, — розповідає Олена Єскіна. Показує на 2-поверховий котедж поряд із майданчиком під забудову. За парканом у вольєрі гавкає пес породи алабай.
Подивитися на скандальну забудову приходить 60-річний Мішель Терещенко — онук українського мецената, підприємця Михайла Терещенка. Іменем їхньої родини названа вулиця у столиці.
— Когда узнал о том, что здесь происходит, приехал посмотреть и поддержать людей. Хочу защищать Киев и делать его лучше. Для меня он одного уровня с Парижем, в котором я родился. Сюда переехал 12 лет назад. Думаю, сейчас мы живем в периоде хуже Советского Союза. Тогда люди ценили все красивое и берегли, сейчас же важны лишь деньги, — каже Мішель Терещенко ламаною російською. Рідною мовою для нього є французька.
Гора Юрковиця — одна з тих, що утворюють правобережний Київ. Дослідники ототожнюють її з Хоревицею, названою на честь одного із засновників міста князя Хорива. Колись тут розташовувався Йорданський жіночий монастир. Радянська влада знищила його 1935 року. Нині на горі, неподалік сучасних забудов, стоять пам'ятні хрести й меморіальна табличка служителькам храму.
1 
1
Коментарі