Виконувачка обов'язків міністра охорони здоров'я Уляна Супрун у "Фейсбуку" запропонувала опитування — чи потрібно перебальзамувати тіло вченого-хірурга Миколи Пирогова у Вінниці? Чи краще 200 тис. грн витратити на ліки. "За ці гроші можна купити більш як сотню упаковок препарату для лікування гострого лейкозу", — додала вона. Допис Супрун викликав дискусію.
Частина коментаторів вважала, що керівник МОЗ перекладає відповідальність за ухвалення рішень на громадськість. Другі — що зазначена сума в масштабах країни незначна, її можна було б виділити на збереження тіла великого вченого. Треті наполягають, що кошти на бальзамування мають дати меценати. Четверті — що тіло Пирогова за християнським звичаєм треба поховати.
"Справжньою почестю лікареві було би перестати знущатися з тіла, солить його, прости Господи, і за християнським звичаєм поховати, як людину. З відповідною шаною й іншими заходами по увічненню пам'яті вченого", — написав Юрій Рибальченко з Полтави.
В опитуванні взяли участь понад 12 тис. читачів. Голоси розділилися так — 68% вважають, що кошти мають піти на лікування. 32% — на ребальзамування тіла Миколи Пирогова.
Для Вінниці Національний музей-садиба Миколи Пирогова та Миколаївська церква-усипальниця, де лежить його забальзамоване тіло — це одна з візитівок міста. Тому вінницька влада проситиме уряд передати музей у спільну комунальну власність територіальних громад.
— Якщо не зробити ребальзамування, тіло перетвориться в мумію. Почне всихати і згнивати, — каже директор музею 68-річний Петро Гунько. — Цю процедуру треба проводити кожні п'ять-шість років. Ще ніде у світі не спостерігали за тілами в таких умовах. Це науковий експеримент тривалістю у 137 років. Таким було прохання його дружини. Дозвіл на бальзамування дав синод православної церкви у Санкт-Петербурзі 1881-го. Для медиків — це Мекка. Музей відвідали туристи зі 185 країн. Із них 70 відсотків — лікарі.
На думку релігієзнавця Назарія Давидовського, 30 років, Микола Пирогов є значимою персоною у світовій медицині. Приклад жертовного служіння людям. Тому ребальзамування треба підтримувати.
— Випадок із тілом Миколи Пирогова можна порівняти з історією Миколи Японського (у миру Іван Касаткін, російський місіонер, засновник Японської православної церкви, перший архієпископ Японський. Помер у Токіо. Канонізований Російською православною церквою 1970 року. — ГПУ). Коли його канонізували та прирівняли до лику святих, влада Японії заявила, що його тіло є гордістю країни, а не якоїсь конфесії.
— Музей Пирогова разом зі світломузичним фонтаном і ставкою Гітлера "Вервольф" є найвідвідуванішим серед українських туристів, — каже 26-річний Олександр Федоришен, директор Центру історії Вінниці.
— Вибивати з-під ніг особливість музею було би нерозумно. До того ж тіло Миколи Івановича — це своєрідний науковий експеримент щодо якості бальзамування, тривалості й успішності цього рецепту.
Ребальзамацію вперше самостійно проведуть українські вчені.
— Робота непроста. Але багато з нас уже виконували її, щоправда, за участі фахівців із московського інституту ВІЛАР (Всеросійський інститут лікарських і ароматичних рослин. — ГПУ). Ця установа опікується тілом Леніна, — розповідає одному із вінницьких видань голова комісії зі збереження тіла Пирогова ректор Вінницького медуніверситету Василь Мороз, 76 років.
Із тілом Пирогова працюватимуть фахівці-анатоми, патоморфологи, рентгенологи, хіміки, інженери. Робота може тривати три місяці. У Вінниці збереглися зразки препаратів, з якими працювали під час останньої ребальзамації 2011 року.
Останки відновлювали московські вчені
Микола Пирогов — видатний учений, хірург, анатом і творець військово-польової хірургії. Він одним із перших започаткував використання анестезії при оперативних втручаннях, використання гіпсової пов'язки при переломах.
Помер 1881-го. Першу ребальзамацію провели за 65 років. Потім ще вісім разів. Із 1979-го відновлення останків Миколи Пирогова проводила група московських учених. Їм удалося досягти максимальної подібності вигляду тіла до його прижиттєвого зображення. Тоді ж тіло помістили в герметичний саркофаг.
Три ребальзамації відбулися в часи незалежності — в 1994, 2000 і 2011 роках. Разом із росіянами участь брали вчені Вінницького медичного університету. Для цього в музеї обладнали спеціальну лабораторію.
Забальзамоване тіло Миколи Пирогова зберігається 137 років.
Квиток у музей-садибу Пирогова у Вінниці коштує 100 грн.
Коментарі