Будемо сумувати за Козько

Торік кандидат у депутати Микола Булатецький розповідав, які фокуси викидала на засіданні окружної комісії її голова Ольга Козько.

—?Коли стало зрозуміло, що виграв я, вона почала заточуватися й непритомніти. Майже одночасно до зали увірвався загін міліції. Хлопці підняли на руки Козько й понесли. Тіло було не безнадійне, бо прихопило з собою печатку. Згодом я казав, що народний депутат Леся Оробець витягла печатку з трусів Козько. Насправді не знав, звідки вона її витягла. Просто сказати "з трусів" було ефектно й запам'ятовувалося.

Від тих виборів минув рік. У жовтні ЦВК сформував нову комісію — на перевибори. За неймовірним збігом обставин її знову очолила Ольга Козько. Опозиція зчинила ґвалт. Булатецькому навіть дзвонили із польського посольства. Влада зреагувала швидко: замість Козько із Києва приїхав Пунько. Заробляв на хліб тим, що 20 останніх років на виборах послідовно відстоював інтереси влади, хто б нею не був.

—?Бачу, що за Козько ми ще сумуватимемо, — хитає головою Булатецький.

Нічого дивного. Ще з часів Сталіна відомо, що перемагає не той, за кого проголосували, а той, за кого порахували. У нас бажаючих порахувати правильно вистачає.

×