— Раніше купувала тільки травневих індичат. А цього року придбала вже. Тепло потягнуло, то й зелень раніше розпустилася, є чим годувати, — розповідає Світлана Плотнікова, 52 роки, із села Козин Миронівського району Київської області. — Одразу індичата чахлі здоров'ям, бо мають кишечник довший, ніж у місячної птиці. Тому і корм у молодняку затримується довше. Від цього кишечник закупорюється і виникає отруєння.
У перші три місяці індичат годує білковим кормом, щоб розігнати м'язи. Готового не купує, бо містить препарати для затримки розвитку паразитів. Зерновий корм робить сама. Бере 100 кг гранульованої суміші — подрібнене й спресоване зерно пшениці, кукурудзи, сої, відходів соняшнику. Досипає туди по 5 кг крейди і піску. Можна додати пшона й пшеничних висівок.
Хорошим стимулятором росту є молочна сироватка, що залишається після приготування домашнього сиру. Вона також не дає паразитам селитися у кишечнику.
— Індичата подохнуть від пісних харчів. Тому до сухого корму кидаю м'який сир. Додаватиму зелень — кропиву, спориш і люцерну. За місяць можна й тернути буряка. Але не кабачків — від них в індиків пронос.
Із 13-го тижня переводить індичат на зерно.
Коментарі