"Таврія" заслуговувала на те, щоб грати в єврокубках, а досягти більшого завадив несприятливий мікроклімат в клубі. Про це сказав екс-наставник команди Олег Федорчук, коментуючи відставку Семена Альтмана з тренерського містка сімферопольців.
- На жаль підсумок закономірний, до звільнення Альтмана все йшло. Той конфлікт, в результаті якого в команді було два центри управління, мав чимось закінчиться - або поступається одна сторона, або - інша. Програла та, яка підтримувала тренера. Що стосується спортивної складової, так, декларувалося завдання попадання до єврокубків, під це купувалися Назаренко, Калиниченко, Єзерський. І я б не сказав, що по грі "Таврія" не заслужила місця в Європі. Але трохи не вистачило свіжості, плюс коротка лава запасних. Придбай команда ще двох-трьох футболістів, напевно зіграли б вдаліше.
Виходить, головна причина все-таки в конфлікті всередині клубу, адже замість пошуку потрібних гравців на перший план вийшли міжусобні війни...
- Я переживав такі моменти, до речі теж у "Таврії". Коли немає підтримки в самій структурі клубу, тренер як мінімум буде нервувати. А потрібно ризикувати, приймати неординарні рішення, працювати творчо. Адже постійні думки про звільнення сковують ініціативу, змушують страхуватися. Повторюся, в умовах двох центрів впливу добитися чогось більшого Семену Альтману було б украй складно. По інтерв'ю та коментарях у ЗМІ було видно, що поступатися ніхто не хоче. Футбольне життя складається як з перемог, так і з поразок. І те, як клуб з них виходить, каже про їхню силу. Ми пам'ятаємо, як реагував Рінат Ахметов, коли "Шахтар" програвав вирішальні ігри. А коли не вистачає одного-двох очок і починається тотальна обструкція, то перспектив мало.
З Вами на зв'язок не виходили на предмет повернення до клубу?
- Не думаю, що моя кандидатура зараз актуальна. Не хочу ображати колег, але тенденція в Україні зараз така, що керівники клубів страхуються і вважають за краще брати відомих тренерів, хай навіть вони і не досягали успіхів. Це не так як у Німеччині, де беруть в "Боруссію" з "Майнца" і отримують результат. Отже дзвінка я не чекаю, оскільки реально знаю, що його не буде.
Ну а якщо раптом станеться неймовірне і подзвонять, погодитеся?
- Однозначно так. Я не зустрічав безробітного тренера, який відмовився б працювати в Прем'єр-лізі. Навіть на короткий період це цікаво. Свого часу я "Таврію" приймав, коли та була на останньому місці. І вважаю, що працював непогано.
Коментарі