"Пей, Хохлов, конец России": як Україна перемогла у Москві

9 жовтня 1999 року в Москві збірна України зіграла внічию матч проти Росії - 1:1. Це була гра відбору до Євро-2000.

Перед останнім туром Україна мала 19 балів і на одне очко випереджала чемпіона світу Францію і сусідню Росію. Французи з великими труднощами виграли у Ісландії - 3:2 й стали переможцями групи. Україна посіла другий рядок. Росія залишилася за бортом.

На початку відбору наша збірна здобула три перемоги поспіль, а Росія усі три матчі програла. Здавалося, що боротьба в групі завершилась. Але росіяни поміняли тренера Бишовця на Романцева й виграли шість матчів поспіль. Натомість підопічні Сабо примудрилися зіграти вдома внічию з Ісландією 1:1 і не виграти в гостях у Вірменії 0:0.

Щоправда, у передостанньому турі Україна перемогла в гостях Ісландію - 1:0, а Росія ледве впоралася із Андоррою - 2:1. Але це вже до уваги не бралося. Всі чекали вирішального матчу.

Ажіотаж був неймовірний. Росіяни запустили провокаційну рекламу на телебаченні. Нібито в глухому українському селі вимкнули світло відразу після гри. Сварлива жінка відповідає роздратованому чоловіку:

– Чого ти сердишся! Це ж не я на воротах стояла!

У кінцевому підсумку автори ролику, мабуть, прокляли той день і ту годину, коли їм спала на думку така ідея.

Це були квіточки. За день до гри газета "Советский спорт" вийшла із заголовком: "Бей, Хохлов, спасай Россию!" Для очистки сумління внизу маленькими буквами дописали: "Держи, Хлестов, тяни Филимонов".

– Коли я почув про заголовок, сам був у шоці від такої неполіткоректності, – згадував півзахисник росіян Дмитро Хохлов.

На матч прибув увесь політичний бомонд Росії на чолі з Путіним і Жириновським. Від України був тодішній прем'єр і голова Федерації футболу Валерій Пустовойтенко.

У першому таймі росіяни грали краще й утратили кілька реальних нагод. Однак наші відстояли ворота. У другому таймі малюнок гри змінився.

Тепер уже українці мали кілька реальних можливостей вийти уперед. Атаки Росії, якій конче потрібна була перемога, стали захлинатися. І тут на допомогу господарям поля прийшов англійський суддя Еллерей. Він придумав неіснуючий штрафний в метрі від нашого карного майданчика. Карпін потужно пробив, м'яч влучив у коліно Олександрові Головку, зрикошетив і влетів у наші ворота. 1:0 - на користь Росії.

Російські журналісти почали танцювати на столах у ложі преси. Путін схопився й затято аплодував.

Далі була тягучка із довгих 12 хвилин без жодного моменту біля воріт суперника. Нарешті Смертін збив Мізіна біля лінії аута. До м'яча підійшов Андрій Шевченко. Того року Андрій уже забивав подібний м'яч у півфіналі Ліги чемпіонів проти "Баварії". Але ніхто не міг подумати, що Шева наважиться на такий фокус за три хвилини до завершення "гри сторіччя".

– Зараз буде навіс у наш штрафний, – встиг сказати російський коментатор Андрій Голованов. Те саме подумав і "легендарний" воротар росіян Олександр Філімонов. Він зробив кілька кроків уперед і лише тоді помітив, що м'яч по високій дузі летить у ворота. Почав задкувати, в останню мить вагався, ловити м'яч чи відбивати. Вибрав щось середнє і закинув його у свої ворота — 1:1.

– Боже мій! – вирвалося в Голованова.

Сектор із українськими уболівальниками шаленів, а російський кореспондент Максим Квятковський, що виконував роль засланого до українців козачка, знайшов листок паперу із текстом гімну України.

– Не знаю чому, але мені потрапили на очі слова: "Ще нам браття молодії усміхнеться доля!"

В урядовій ложі не шкодував долонь Пустовойтенко, а Путін сидів надутий, як сич.

У завершальні хвилини встиг епічно промахнутися Дмитро Хохлов, але наші створили більше моментів.

Після гри московські кореспонденти підійшли до Гусіна. Запитали його про наш талан і нефарт власного воротаря:

– Це ж не я на воротах стояла! – єхидно зауважив Андрій.

У роздягальні суперників ридав Олександр Філімонов.

Наступний номер української газети "Команда" вийшов із заголовком: "Пей, Хохлов, конец России!"

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна обіграла Росію

×