На матчі із Францією іноземці у фан-зоні вболівали за Україну

За пів години до початку матчу Україна - Франція в метро "Хрещатик" - натовпи людей.

Всі скандують: "Україна". Піднімаючи по ескалатору, чоловіки співають: "Батько Бандера знов до нас прийде. І за Україну всіх нас поведе".

Біля "Гранд Галереї" на Хрещатику чоловік тримає табличку "Билеты на Евро". Цікавимося скільки коштує.

"Квитки по номіналу, скільки вам потрібно?"

"Скільки гривень коштує?"

"800 і 1200", - відповідає. Зізнається, що в нього поки ніхто не купив жодного квитка.

Частина вболівальників прийшла з туристичними ковриками. Всідаються на сходах, асфальті. Всюди, де видно екран.

Швед Деріл Олсом, 32 роки:

"Я підтримую українську збірну. По-перше, тому що я тут, і мені тут подобається. По-друге, тому що українська збірна сильна, слід це признати. А, по-третє, подивіться на кольори нашого і вашого прапору – вони синьо-жовті. Також гарний привід вболівати за Україну".

Черги за пивом, мінімальна ціна якого 15 грн. за півлітра, тягнуться мало не півгодини. Але кмітливі українці знайшли спосіб не стояти у чергах. Пляшки у рюкзаках та пакетах їм перекидають через паркан знайомі.

У туалет теж вишукуються довжелезні черги.

"З цією чергою пропустимо усі козирні голи", - кажуть дівчата біля туалету у "Пузатій Хаті" навпроти Бесарабки.

Поляк Михал Ольшевський, 34 роки (разом із другом Марчі Возняком, 33 роки):

Поляк Михал Ольшевський з другом — Автор: ФОТО: Ірина РИБАКОВА

"Я за Україну, тому що Шевченко – неперевершений футболіст. Тому що українська збірна дуже добре показала себе під час першого матчу. До того ж у мене досить тепле ставлення до українців. Україна провела дуже велику роботу по підготовці до чемпіонату. Так багато фанатів, все дуже організовано. Я вперше в Києві, в Україні, і мені тут дуже подобається. Я приємно здивований красою міста, людьми, атмосферою. Багато людей, і всі веселяться".

У міліціонерів питаємо, чи затримували вони когось із іноземців.

"Та ні, ми їм зараз маємо лише підказувати куди пройти, де шо купити. Трохи англійську знаємо", - відповідає низенький і худий.

Англієць Майк, 50 років, із подругою з Москви:

"Звичайно, що я вболіваю за Україну. Швидше, не за Україну, а проти Франції. Тому що я англієць, ми ж ненавидимо усіх французів!"

Розчаровані уболівальники дивляться на екран та викрикують футболістам поради. Голосно вболівають, коли українській команді на полі вдається відбити м'яча від наших воріт. Коли показують іноземних футболістів крупним планам, тикають середній палець.

"Ты кто такой. Давай, досвиданья!", - кричить приспів з популярної в інтернеті пісні один з вболівальників. Навколо чути сміх. Потім те ж саме вигукують інші. Ще піднімають одну руку вгору та крутять долонями.