Віруючі краще пристосовані до життя, адже релігійність - вроджена властивість людини, стверджує журнал The New Scientist, посилаючись на новітні дослідження.
"Наш мозок легко творить цілий світ уявних істот - духів, богів і чудовиськ, і чим невпевненіше ми себе почуваємо, тим важче противитися цій спокусі", - пише автор статті Майкл Брукс.
Згідно із однією широко поширеною гіпотезою, релігія з"явилася в результаті природного відбору: віруючі краще пристосовані до життя і, відповідно, частіше передають свої гени нащадкам. Загальні вірування допомагали нашим предкам жити згуртованими групами, разом полювати, збирати плоди і дбати про дітей і тим підвищували їх конкурентоспроможність, пояснює видання.
Однак, заперечують деякі вчені, віра у загробне життя та інші безпідставні переконання навряд чи допомагають вижити і продовжити свій рід у суворій реальності. Антрополог Скотт Етрен із Мічиганського університету і його однодумці висувають альтернативну версію: релігія - органічний побічний ефект людського мислення.
Уже п"ятимісячне немовля відрізняє живі істоти від неживих предметів: якщо коробка рухається ніби сама собою, він дивується, зазначає автор. Повір"я, що у сні або в магічному трансі душа може залишати тіло, поширено у всіх народів. Приблизно у кожної другої чотирирічної дитини є уявний друг, а дорослі подумки спілкуються із покійним родичами або вигаданими коханими. Для природного відбору це плюс - така здатність допомагає існувати в заплутаній соціальної ієрархії та вгадувати підступи невідомих нам ворогів, підкреслюють вчені. На неї спирається віра в автономне, у тому числі посмертне життя душі, а звідси лише крок до ідеї Бога.
У формуванні релігії бере участь й інша властивість мозку: гіпертрофоване сприйняття причинно-слідчого ефекту, що змушує бачити зв"язок навіть між випадковими подіями. Воно теж порождено еволюцією: краще втекти від хижака, який тобі примарився, ніж потрапити на зуб до непоміченого. Маленькі діти часто впевнені, що всі предмети існують не просто так - наприклад, гострокінцеві камені з"явилися для того, щоб до них чухалися тварини. Так вони виводять із побутових спостережень концепцію Божественного промислу.
Етрен говорить про "трагедію розумності": людина усвідомлює, які біди можливі, в тому числі її власна смерть. І коли вроджені механізми підказують нам вирішення цієї обтяжливої проблеми - релігійні вірування, ми хапаємося за цей "ключ від нашої в"язниці", зазначає видання. Саме тому у важкі часи люди масово звертаються до релігії.
Вчені, яких опитано виданням, підкреслюють: усе вищевикладене не підтверджує і не відміняє існування Бога або богів, а лише свідчить, що віра - шлях найменшого опору.
Так чи є релігія вродженою? На це питання міг би відповісти експеримент із вихованням групи дітей в ізоляції. Чи з"явиться у них власна релігія? Такий досвід надто неморальний, щоб його втілювати, але вчені вважають, що відповідь буде позитивною.
За матеріалами InoPressa.ru
2 
35413
Коментарі
4