середа, 03 вересня 2008 12:26

Учені докопалися до механізму клітинного безсмертя

Дослідникам вдалося "зламати" код ферменту, який грає ключову роль в розвитку більшості ракових захворювань. Це відкриття веде до створення антиракових препаратів потенційно нового типу.

Всі учені, що стежили за просуванням дослідження, вітають його як найважливіший прорив в біології раку, але попереджають, що до того, як будуть створені нові препарати, належить виконати ще багато роботи.

Фермент під назвою теломераза, "є ідеальною мішенню для хіміотерапії, тому що він грає центральну роль в утворенні більшості різновидів ракових пухлин, але неактивний в більшості нормальних клітин", говорить професор Інстітута Вістар у Філадельфії Еммануель Скордалакес, який очолює дослідження.

"Це означає, що ліки, які деактивують теломерази, швидше за все, працюватимуть проти всіх ракових захворювань, причому з мінімальним побічним ефектом", - підкреслює учений.

Основна функція теломерази полягає в активізації кінцевих сегментів хромосом в клітинах людського ембріона в період його активного росту, тим самим, запобігаючи пошкодженню або втраті генетичної інформації при діленні клітин.

У більшості клітинах дорослого організму ензим повністю інактивований. Проте при онкологічних захворюваннях він знову починає діяти, викликаючи неконтрольоване розмноження клітин злоякісної пухлини. Це явище учені називають "клітинним безсмертям", воно є відмінною рисою всіх ракових захворювань.

Пошукам інгібіторів теломерази до цих пір заважала відсутність знань про структуру ферменту. Професор Скордалакес і його колеги першими виявили повний набір і структуру критично важливих білків в молекулі теломерази.

Це відкриття на атомному рівні дозволяє визначити, як фермент відтворює кінці хромосом: процес надзвичайно важливий для розвитку пухлин.

Показово, що той же механізм бере участь і в процесі старіння, а це означає, що нові інгібітори зможуть також допомогти збільшити поріг довголіття, повідомляє Не Болей.

Зараз ви читаєте новину «Учені докопалися до механізму клітинного безсмертя». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі