70-80 % пухлин виникають від канцерогенів

Проблема впливу канцерогенних чинників на організм людини є сьогодні надзвичайно актуальною. Наприклад, фахівці ВООЗ і міжнародного інституту раку стверджують, що 70-80% пухлин виникає під впливом негативних зовнішніх чинників (хімічних, фізичних і навіть деяких біологічних). Як тільки людство усвідомило, що починає потерпати від плодів власних надбань ( а сталося це з розвитком індустрії ) і так званих благ цивілізації, воно почало вивчати цю проблему.

Сьогодні відомо понад 60 тисяч хімічних сполук, з якими контактує людина. На канцерогенність вивчено лише три тисячі таких сполук і доведено, що третина з них такими і є. Україна в цьому плані "найбагатша" з країн СНД . На нашій території розміщено велику кількість підприємств, які належать до канцерогеннебезпечних (нафтогазова промисловість, металургія, коксопереробні заводи, теплоенергетика, хімічне виробництво тощо) і щільність цих підприємств на нашій території є неприпустимою (особливо в окремих регіонах Сходу країни). Тому передусім потрібно було вивчити ступінь небезпеки канцерогенних викидів цих підприємств, який, до речі, у різних сполук різний. Він, зокрема, залежить і від концентрації сполуки в навколишньому середовищі, і від поширеності впливу, і безперечно від активності дії.

За пріоритетністю небезпеки було виокремлено три основних класи відомих на сьогодні канцерогенів. Перший - це група поліциклічних хроматичних вуглеводнів, найвідомішим представником яких є бензопірен. Другий - клас нітрозаміни і третій - важкі метали.

Теоретично цей перелік правильно було б доповнити ще двома групами речовин - це діоксини і азбести. Адже діоксини як і поліциклічні вуглеводні є продуктом термічної переробки органічної сировини чи продуктом хлорування під дією високих температур. А азбести потрапляють у "чорний" список через поширеність використання - в будівництві і для виготовлення водопровідних труб. На жаль, ці дві групи канцерогенів не вивчаються і найближчим часом, схоже, не будуть вивчатися в нашій країні. Незважаючи на їх небезпеку для здоров`я людей. Перша причина - відсутність необхідного обладнання для такого дослідження. Щоправда, зараз намагаються створити центр дослідження діоксинів, але поки що це лише перспектива і невідомо наскільки віддалена. Щодо вивчення азбестів - питання вважається закритим, оскільки Україна підписала хартію про заборону їх використання в будівництві і побуті. Однак це хибне заспокоєння. Адже, по-перше, ще впродовж двох років ця вимога не діятиме, а , по-друге, заборона використання - це ще не усунення проблем, а лише їх початок. Справа в тім, що матеріали, які містять азбест, стають небезпечними з часом, коли починають старіти, руйнуватися і перетворюються на відходи, надійних методів утилізації яких досі не існує. Тому відлуння нинішнього їх використання люди відчуватимуть на собі ще довго, повідомляє УНІАН.