— 80-кілограмова тьотя тягала мене за волосся на очах у сина. Він у сльозах просив, аби відпустила. Але та жіночка добряче вхопилася. Довелося дряпати їй обличчя і вкусити за руку, аби вирватися. Не думала, що рідну мову доведеться так відстоювати, — розповідає 45-річна Анна Счасна з Дніпра.
25 березня її побила продавщиця магазину "Швейна фурнітура" Тетяна Бродна, 45 років. Не сподобалося, що клієнтка розмовляла українською.
Крамниця розташована на території ринку Слов'янський у Новокодацькому районі Дніпра.
— Була субота. Ми з молодшим сином відвели доньку в музичну школу. На зворотній дорозі зайшли купити стрічок. Роблю з них обереги в АТО. За прилавком стояла господиня крамниці. Я попросила дати кілька чорних і червоних стрічок. А вона чомусь стала перекривляти: "Что вы такое говорите — червоные. У нас есть красные и черные. Вы что, не можете по-русски говорить?". Я відповіла, що розмовлятиму рідною мовою, адже вона мене прекрасно розуміє. На що жінка відповіла: "Тогда пошла вон отсюда". І вказала на двері. Хотіла зняти продавщицю на відео в телефоні. Вона вихопила мобілку, обійшла прилавок, вчепилася в косу і виштовхала на вулицю. У лівому вусі в мене була сережка у формі тризуба. У сутичці її видерли. Моя вага — 50 кілограмів. Важко було опиратися.
Коли вирвалася, зателефонувала в поліцію. Опитали нас і свідків. Конфлікт бачили продавці, які торгують у сусідніх кіосках і на ятках. Але тільки одна жінка відважилася розповісти, що сталось.
— Жінку витягли за косу, розбили телефон. Це тому, що розмовляла українською. Деякі люди в місті мову чомусь не люблять, відмовляються розуміти, — каже Олена Шульга, власниця ательє навпроти.
— Женщина зашла в ателье и попросила черно-красную ленту. Потом попросила другой размер. Я переспросила, правильные ли беру цвета, чтобы не ошибиться. Вдруг она начала кричать, что я тупая курва, которая не розумиет укринский. Пыталась ее успокоить. Предложила мирно разойтись. Но это вызвало еще большую бурю эмоций. Женщина сказала, что будет снимать меня на видео. А я должна говорить, что курва неразумная. Подошла к ней. Взяла за руку с телефоном. Сказала, что не хочу, чтобы меня снимали, — розповідає на допиті Тетяна Бродна.
— Она вцепилась в мою руку ногтями. Начала царапать лицо. Укусила за палец. Схватила ее за косу и пыталась оттянуть. Когда женщина отскочила, я пошла промыть раны. Руки были в крови, пол тоже. Когда вернулась, у павильона уже стоял экипаж полиции.
Після інциденту магазин "Швейна фурнітура" закрився.
— Виявилося, крамниця працювала незаконно. З січня знята з реєстру підприємців. Чоловік Бродної намагався зі мною домовитися. Пропонував мирно владнати конфлікт. Обіцяв оплатити ремонт телефону. Я на це не пішла, — говорить Анна Счасна.
Вона написала заяву в поліцію. Побоїв не знімала.
Анна Счасна — дружина кіборга 46-річного Андрія Ширкова. Він загинув під час бою на Світлодарській дузі в грудні торік. Був снайпером. Спочатку — в ДУК "Правий сектор", потім — у 54-й бригаді "Вовки Подолянина" Збройних сил України. Обороняв Донецький аеропорт. Мав позивний "Сім'янин". З дружиною виховували п'ятьох дітей. Трьох власних — 10-річну Маргариту, 8-річну Анжеліку, 4-річного Іллю і прийомних — 8-річних Миколу й Олексія. В шлюбі прожили 12 років.
— Діти дуже пишаються татом. Він родом із Донецька. Все життя говорив російською. Останні півтора року перейшли з ним на українську. Не могли спокійно дивитися на те, що відбувається в країні. Якби був зі мною поруч у магазині, то ніхто б не посмів чіпати. В Дніпрі є проблема зі сприйняттям української. У крамницях дивляться скоса. Коли прошу звертатися державною мовою — сваряться. Пишу на таких скарги в книзі відгуків.
6 
35413
Коментарі