пʼятниця, 15 серпня 2014 00:40

Юрій Доценко відсидів п'ять років за нескоєний злочин

Автор: фото надане Лідією Доценко
  Вінничанин Юрій Доценко майже щотижня ходить на засідання міського суду. З’ясовують деталі бійки, що сталася 13 років тому. На роботу влаштува­тися не може, бо звину­вачен­ня у кримі­наль­ній справі з нього не зняли
Вінничанин Юрій Доценко майже щотижня ходить на засідання міського суду. З’ясовують деталі бійки, що сталася 13 років тому. На роботу влаштува­тися не може, бо звину­вачен­ня у кримі­наль­ній справі з нього не зняли

Вінничанин Юрій Доценко п'ять років відсидів у слідчому ізоляторі. Разом з другом Володимиром Воробйовим його звинуватили у навмисному вбивстві, але доказів провини не знайшли. Юрія відпустили, а Володимир перебуває за ґратами дев'ятий рік.

— Це все було 13 років тому, 2001-го, — згадує 35-річний Юрій Доценко. — Мені було 22, вчився в аграрному університеті. Ввечері 6 липня зустрів друга Володю Воробйова, запропонував відсвяткувати Івана Купала на стадіоні "Динамо". Нас там зібралося чоловік шість-сім. Випили. З нами був таксист. Я попросив дати проїхатися на машині. А потім і Володя попросив. Йому таксист не дав, бо він був добре п'яний. Вони побилися. Таксист кинув клич по рації колегам, ті з'їхалися, вкинули нам обом. Тільки й встигав голову закривати.

Таксисти роз'їхалися. У компанії лишився друг таксиста — 38-річний Сергій Пастухов. Воробйов почав з ним сперечатися. Мовляв, нізащо отримав через твого друга.

— Вони теж побилися. Що там було конкретно, я не бачив. Коли до них підбіг, Сергій лежав на землі, — згадує Доценко.

Наступного ранку Сергія Пастухова знайшли мертвим. Експертиза довела, що мав хворе серце. У документах називали різні причини смерті: від удару в серце рукою, від удару ногою, у горизонтальному положенні, у вертикальному положенні. Доценка і Воробйова затримали. Першого відпустили за два місяці — другого за півроку.

— Суд тягнувся два роки, вирок нам винесли аж 2004-го, — згадує Юрій. — Мене визнали винним у нанесенні легких тілесних ушкоджень й амністували, бо я інвалід другої групи. Володі дали три роки умовно за ненавмисне вбивство.

Але потерпілі оскаржили вирок. Верховний суд скасував попередні рішення, відправив справу на дорозслідування. Чоловіків звинуватили у навмисному вбивстві. За нього загрожує до 15 років в'язниці. Володимира Воробйова затримали.

— 2008-го закрили і Юру, — згадує мати 57-річна Лідія Доценко. — Я п'ять років добивалася, щоб його випустили. Експертиза доводила, що смерть Пастухова — це нещасний випадок. Його звільнили у листопаді 2012-го.

Справу загибелі Сергія Пастухова досі розглядають у Вінницькому міському суді. Звинувачення з Юрія і Володимира не зняли.

— Щотижня ходжу в обласну прокуратуру, прошу закрити цю справу, — продовжує Лідія Генріхівна. — Прокурори кажуть: як закрити? Це ж і Воробйова треба буде випускати. Мама Сергія Пастухова, Марія Федорівна, не вірить, що мій син не винен. Розумію її, втратила єдиного сина. Але при чому тут мій? Робить усе, щоб хлопці сиділи. Обклеїла квартал фотографіями Юри з підписом "Це вбивця". Я позривала їх. Вона заявила, що я її побила.

Юрій Доценко за фахом юрист, його не беруть на роботу, бо досі звинувачений у кримінальній справі. Живе з дружиною Олесею. Є 6-річний син і 6-місячна донька.

76-річна Марія Пастухова живе сама. Чоловік помер. Сусіди кажуть, що син ­Сергій випивав, бив матір. Часто розбороняли їх.

Зараз ви читаєте новину «Юрій Доценко відсидів п'ять років за нескоєний злочин». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі