Мобільні оператори встановили 38 антен і чотири підсилювачі на трубі котельні на вул. Зарічанській, 30 у Хмельницькому. Після того місцеві стали скаржитися на самопочуття.
— От сьогодні поховали сусідку Майю Гагу, — розповідає 62-річна Надія Колодій із будинку N32. — Вона моя однолітка. Мгновенно стало погано і вмерла. Від чого? У нас навіть бджоли і таракани виздихали, у котельні всі криси здохли.
Вул. Зарічанська — густозаселений район. Навколо котельні стоять 12 багатоповерхівок, два дитсадки та три школи. Першу антену встановили на трубі 2002 року. Щороку додавали. Люди стали погано почуватися, коли облаштували підсилювачі.
— Моїй доньці 8 років, — каже 30-річна Ольга Сахненко з будинку N32. — У неї років три постійно крутить ноги і руки. Недомагання, головокружіння. Нічо не помагає. Ми на восьмому етажі живемо, вікна якраз на антену виходять. Нам ніде дітися. Коли малу вивозимо в село — там їй добре. Тільки вертаємося, одразу хворіє. Я сама встаю о 8 ранку, і йду на кухню по стіні, як п"яна. А в пів дев"ятого вечора вже спати хочу.
— У чоловіка стоїть кардіостимулятор, — додає інша городянка Анастасія Назарова, 60 років. — Він просто не може ночувати вдома, так погано. А на дачі чудово.
Живемо як у мікрохвильовій печі
За кілька десятків метрів — школа N25. Деякі антени спрямовані у вікна класів.
— Останні п"ять років діти стали дуже хворобливі, особливо першокласники. От буквально тільки шо отпустила одного додому, — каже вчителька початкових класів Олена Ягодіна, 56 років. — У нього різко заболіла голова і вирвав просто на уроці.
— Раніше діти приходили на уроки бадьорі, — додає її колега Світлана Вінник, 56 років. — А сьогодні робимо за урок по три-чотири фізкультхвилинки. Двічі не помагає, діти просто засинають.
Директор школи поскаржився на антени головному санітарному лікарю України.
— Прийшла розпливчаста відповідь, що ніяких перевищень немає, — пояснює директор Іван Душкевич.
8-річний Данило Гуцалюк живе в будинку N12 на вул. Перемоги. Вікна квартири виходять на трубу котельні. Хлопчик майже повністю втратив зір, до школи не ходить. Не знімає сонцезахисних окулярів, бо від денного світла болять очі. Різко хапається за голову щойно спрацьовує спалах на фотоапараті.
— Півтора року тому захворіла здорова дитина, — каже його бабуся Галина Березюк, 59 років. — Робили на очах складні операції, але не допомогло, іде постійний рецидив. Ми радилися зі спеціалістами в Одесі та Києві. Вони говорять негайно тікати від антен. Ми живемо як у мікрохвильовій печі.
Люди скаржилися чиновникам. Сесія міськради створила комісію, яка перевіряє вплив обладнання.
Мобільні оператори називають людей радіофобами. Мовляв, ті вигадують хвороби, бо електромагнітне випромінювання не перевищує встановлених норм. Підтримує їх і Ярослав Главацький, завідувач санітарно-гігієнічного відділу міської санітарно-епідеміологічної станції.
— Ми проводили заміри випромінювань у школі, — каже Ярослав Степанович. — Максимально зафіксували 2,1 мікровата на квадратний сантиметр. А допустимі норми — 2,5 мікроват. Антени мають санітарні паспорти. Із чотирьох мобільних операторів ми видали дозвіл лише одному, інші отримали його в Києві.
На питання, як електромагнітне випромінювання впливає на людей, Главацький відповідає:
— Ніхто в Україні цього не знає. Його вплив лише у стадії вивчення.
2 
1
Коментарі
3