Понад шість місяців пролежало на смітнику тіло 59-річної миколаївки Ганни Зварич. Наприкінці вересня у вбивстві зізнався її квартирант Руслан, 29 років.
Ганна Миколаївна працювала швачкою на фабриці "Евіс". Із чоловіком жили у власній хаті в мікрорайоні Ракетна Роща. Виховали сина Романа. Хлопець отримував пенсію з інвалідності, у нього зрослися пальці на руці.
— Чоловік Ані помер років десять тому, — згадує 56-річна Марія Степанівна, сусідка Зваричів. — Аня залишилася з сином. Коли Рома вирішив вчитися на штукатура, інвалідність зняли. Тепер же все куплено, то й зняли. Грошей у них не було.
Наприкінці 2006 року Роман привів додому місцеву дівчину Альону Марчишину. Матері представив як наречену.
— Альону в нас називають мєсним секс-рексом, — розповідає Максим, 28 років. Чоловік товаришував зі Зваричем. — До Миколаєва вона приїхала з якогось села. До Роми вже мала дитину.
Позаторік Зварич сів до в"язниці. Ударив сокирою по голові неповнолітнього.
— Рома — такий добродушний, завжди всім помагав, — каже сусідка Марія. — А Альона підбиває людей на всякі дурниці. Через неї Рома й сів.
Ганна Миколаївна зосталася сама. Узяла квартиранта Руслана. Колись він мешкав із Марчишиною.
— Руслан помагав бабці, Ромі у в"язницю носив кабана (передачу. — "ГПУ"), — веде далі Максим. — Потім почав приводити в хату Альону. Старенька була проти, виганяла обох.
Жінка конфліктувала з квартирантом. 2 березня 2008 року раптом зникла.
Аня три ночі підряд снилася. Казала, що її вбили
— Аня пішла купувати хліб, — розказують сусіди. — Продавщиці сказала, що виганятиме Руслана. Більше її не бачили.
Сусіди цікавилися зникненням. "Вийшла заміж і в Сибір поїхала", "Здуріла й у психушці лежить" — відказував Руслан. Тим часом продовжував жити у хаті Зваричів. Із Альоною здавав на брухт хатнє начиння: бляхи, батареї, огорожі.
Жителі Ракетної Рощі не вірили квартиранту. Почали шукати самотужки. На смітнику неподалік хати знайшли сумку з документами Ганни Зварич.
— Мені якось Аня три ночі підряд снилася, — згадує сусідка 56-річна Надія Говорун. — Казала, що її вбили і закопали. Уві сні просила її відкопати.
Згодом сусіди написали колективну заяву до міліції.
— Ми встановили, що жінка писала листи у в"язницю сину, — кажуть слідчі Центрального райвідділу міліції Миколаєва. — Останнього він отримав навесні. Роман розказав, що родичів у них немає. Матір нікуди не могла поїхати.
Міліціонери допитали Руслана. Він плутався. Згодом зізнався у вбивстві. Показав, де закопав тіло. На голові у жінки була дірка від ударів палицею.
22 вересня Руслана заарештували. Йому загрожує до 15 років позбавлення волі. Міліціонери з"ясували, що свого часу він винаймав квартиру в пенсіонера. Через несплату власник хати вигнав квартиранта. Після того загинув під час пожежі.
— Руслан — хороша людина, працював вантажником на металі, — неохоче говорить Альона Марчишина, 25 років. — Від нього ніхто такого не очікував. Ми з ним жили раніше. Він не пив, не курив. Сім"я у нього вроді благополучна: брат віруючий, сестра. Вони в Миколаєві живуть, а мама з батьком в селі. А розійшлися з ним, бо гуляв.
Альону відпустили. Однак сусіди думають, що вона причетна до вбивства.
Коментарі