Минулої п"ятниці Сергій Петрушко, 12 років, із міста Дубровиця Рівненської області допомагав класному керівникові фарбувати підлогу в кабінеті. Як завжди, жартував. Радів, що піде на танці — ввечері мала бути дискотека для учнів середніх і старших класів.
— Він сказав, що зганяє додому переодягнуться, — розповідає "ГПУ" друг покійного Максим Абрамович, 12 років. — Дискотека починалася о п"ятій вечора.
Із дому Сергій зателефонував на роботу матері — 43-річна Людмила Петрушко працює оператором зв"язку відділення "Укртелекому". Попросив дозволу сходити на танці й 25 коп. на квиток. Жінка заборонила. Тоді хотів податися до батька й баби в село Ясенець, що за 6 км від Дубровиці, але Людмила пообіцяла відправити його до тата наступного дня першою маршруткою.
— Нічого від тебе не треба, надоїло так жити! — крикнув Сергій й кинув слухавку.
Хлопець узяв пояса від своїх штанів, став на ванну, накинув пасок на батарею й затягнув зашморг на шиї. За хвилину задихнувся.
О пів на десяту вечора Людмила повернулася додому. Подзвонила в двері, бо мала із сином один ключ на двох. Ніхто не відчинив. У вікні світилося, тому подумала, що син спить. Постукала ще раз, а потім вирішила, що Cергій подався до батька й попросилася ночувати до сусідки.
Зранку Людмила почула нявчання кота Жучіка. Зазвичай він до останнього спав біля Сергія, а тут виліз через кватирку на балкон і несамовито кричав. Жінка покликала знайомого слюсаря й умовила його вирізати болгаркою замок на дверях. Згодом закричала. Потім сусіди чули грюкання — у відчаї вона перекидала меблі, телефон, телевізор. За годину про трагедію знала вся Дубровиця.
— Чого не пустила його на дискотеку? — голосить Людмила й витирає очі жалобною хусткою. На столі у вітальні стоїть портрет Сергія. Поряд — покришена скибка хліба та напівпорожня склянка горілки. — Думала, що там п"ють і курять тайком, аби вчителі не бачили, от і не дала ті 25 копійок.
Людмила Петрушко мала двох синів. Її чоловік, колишній воїн-афганець Олександр Петрушко, 43 роки, їздив по заробітках. Кажуть, він був нормальним, але любив випити.
Чотири роки тому Петрушки розлучилися. Родичі допомогли жінці купити трикімнатну квартиру в хрущовці біля школи. Старший син Петро поїхав до педагогічного коледжу у Ржищів на Київщину. Молодший залишився з матір"ю.
— Це ніщета його згубила, — плаче Людмила Петрушко. — Мені так важко всьо на собі тянуть. Ви собі не представляєте. Два синочка. Отєц нічого не дає. Думаю, Серьожа приревновав меня к брату. Ми живемо бєдно, він не хотів носити старі речі Пєті. Вмовив купити йому нову куртку й рюкзак. Хотів мене полякати, переконатися, що я його люблю і прибіжу на поміч.
Сергій ревнував до брата
Кажуть, Сергій дуже переживав через родинні негаразди.
— Він щирим був, — додає Максим Абрамович. — Сумував за батьком, хотів його вернути.
Сергій добре вчився, любив слухати рок-музику, танцював брейк, грав у футбол на першість району. Класний керівник Світлана Сімаченко, 46 років, не мала до хлопця претензій. Згадує, як він "проплакав усю осінь" — торік улітку втопився його кращий друг Владик. Із Петрушком навіть пробував розмовляти шкільний психолог. Учителі вважають, що він, якщо й думав про самогубство, то готував його потайки.
— Я якогось тихоню запідозрила б, — зізнається "ГПУ" 46-річний директор школи N2 Валентина Коломієць. — А Сергій був комунікабельним, знав усі новини. Ходив просити, щоб дозволила дискотеку.
Останнім часом матір не могла дати раду синові. Жінка пропадала на роботі, а Сергій лишався сам. Постійно дорікав матері, що та нічого йому не дозволяє, ревнував до брата.
— Тиждень тому ми з Серьожою йшли повз церкву, — згадує Людмила Петрушко. — А він: "Мамо, там у кущах якась тьотя стоїть, уся в білому. Вона мене до себе кличе". Я накричала, що загрався в комп"ютерні ігри й почалися галюцинації.
У школі Сергій записався на комп"ютерні курси. З однокласниками ходив у комп"ютерний зал, що в магазині "Меркурій". У січні витратив на ігри 100 грн, зароблені на колядках. Іще 20 віддав матері, 50 подарував братові.
У смерті сина Людмила Петрушко звинувачує себе й фільми-бойовики.
— Зараз із нею неможливо говорити. З похорону її "швидка" забрала, — каже "ГПУ" 30-річний прокурор Дубровицького району Максим Журавський.
7 
35413
Коментарі
3